МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ щодо застосування засобу «Вінсепт» (рідина) з метою дезінфекції шкіри рук і шкірних покривів

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ щодо застосування засобу «Вінсепт» (рідина) з метою дезінфекції шкіри рук і шкірних покривів

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Повна назва дезінфекційного засобу: «Вінсепт» (рідина).

1.2. Виробник засобу: ТОВ «Торговий дім «Санітарний щит України» (Україна, м. Київ) згідно з технічними умовами ТУ У 20.2-33888590-004:2016.

1.3. Склад засобу, вміст діючих та допоміжних речовин у засобі, мас. %: спирт етиловий – 67,5-70,0; спирт ізопропіловий – 1,0-2,5; 2-феноксіетанол – 0,05-2,5 (діючі речовини); гліцерин, пантенол, барвник (для засобу «Вінсепт» (рідина) забарвлений), вода – до 100,0. За потребою замовника до складу засобу може бути доданий ароматизатор. Засіб не викликає алергічних реакцій і подразнень шкіри навіть при тривалому застосуванні.

1.4. Форма випуску та фізико-хімічні властивості засобу :

«Вінсепт» (рідина) – готовий до застосування засіб у формі однорідної прозорої рідини зі специфічним запахом спирту та ароматизатору (за наявності).

Залежно від функціонального призначення засіб випускається у двох модифікаціях:

• безбарвний – однорідна прозора безбарвна рідина;
• забарвлений¹⁾ – однорідна прозора рідина коричневого кольору (маркувальна).

Надалі у цих Методичних вказівках використовуються наступні позначення засобу:

- безбарвного – “«Вінсепт» (рідина)” або “засіб” нижче за текстом після зазначення найменування для відповідної модифікації;

- забарвленого – “«Вінсепт» (рідина) забарвлений” або “засіб” нижче за текстом після зазначення найменування для відповідної модифікації;

- безбарвного і забарвленого (при однакових властивостях) – “«Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях” або “засіб” нижче за текстом після зазначення найменування для обох модифікацій.

Примітка: ¹⁾ тільки за рецептурою засобу, призначеного для дезінфекції шкіри операційного поля та позначення меж (маркування) оброблених ділянок шкіри при проведенні операційних втручань та інших маніпуляцій, пов’язаних з пошкодженням шкіри.

Також випускаються готові до застосування одноразові серветки, просочені засобом «Вінсепт» (рідина).

«Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях стабільний при температурі до +25 °С. Показник концентрації водневих іонів (pH) – 6,0-8,0; відносна густина при 20 °С – 0,85-0,95 г/см3 .

В упаковці з відповідною насадкою засіб може використовуватися як спрей.

«Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях має наступні властивості: 

1. високоефективний проти транзиторної та резидентної мікрофлори, чим забезпечує якісну хірургічну та гігієнічну дезінфекцію шкіри рук і тіла;
2. зберігає високу ефективність у присутності органічних субстратів (білку, крові, сироватки, сечі тощо); 
3. пом’якшує та зволожує шкіру, зберігає її еластичність і природний водно-жировий баланс, створює захисну плівку на шкірі, захищаючи її від сухості та подразнень;
4. має залишкову (пролонговану, реманентну) антимікробну дію, що зберігається протягом не менше 3 годин (у т.ч. під медичними та іншими рукавичками) відповідно до Європейських стандартів EN 1500 та EN 12791 щодо гігієнічної обробки рук та хірургічної обробки рук хірургів;
5. забезпечує антиперспірантну дію, зменшує кількість вологи під рукавичками, що перешкоджає виділенню резидентної мікрофлори з глибоких шарів шкіри; 
6. спиртова складова засобу одночасно зі швидким ефектом антимікробної дії забезпечує знежирююче очищення шкіри, що сприяє якості дезінфекції та забезпечує пролонговану дію засобу. Знежирення шкіри також сприяє ефективному прилипанню хірургічної плівки.

«Вінсепт» (рідина) має наступні властивості:

1. при застосуванні для швидкої дезінфекції невеликих за площею поверхонь приміщень та інших об’єктів в ургентних ситуаціях добре змочує поверхні, швидко висихає, не фіксує білкові забруднення на твердих поверхнях; 
2. не пошкоджує поверхні та вироби з матеріалів, стійких до дії спиртів, у т.ч. з металів (нержавіючої та низьковуглецевої сталі, алюмінію та його сплавів, нікельованих металів тощо), скла, кераміки, порцеляни, фаянсу, гуми на основі натурального та синтетичного каучуку, полімерних матеріалів, пластику, пластмаси, силікону, натуральної та штучної шкіри, фарбованого та нефарбованого дерева, кахлю, лінолеуму, бетону, а також поверхні апаратів, приладів, устаткування з гальванічним, лакофарбовим і полімерним покриттям (крім поверхонь, покритих розчинними у спиртах лаками), не знебарвлює пофарбовані поверхні; 
3. не потребує змивання водою, не залишає слідів (плям, патьоків, розводів, нальоту).

У випадках, коли достовірно невідома чутливість матеріалу до дії засобу, рекомендується обробити засобом невелику ділянку об’єкта в непримітному місці для визначення дії засобу на матеріал, з якого виготовлений об’єкт.

1.5. Спектр антимікробної дії засобу: «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях виявляє широкий спектр антимікробних властивостей по відношенню до:

● грампозитивних і грамнегативних бактерій (включаючи збудники туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium avium, Mycobactеrium smegmatis, Mycobacterium terrae), псевдотуберкульозу, легіонельозу, лептоспірозу, лістеріозу (Listeria monocytogenes), бруцельозу, дизентерії, холери, інших колітів, ентеритів, гастроентеритів, черевного тифу, паратифів, інших сальмонельозів, кишкових ієрсиніозів, дифтерії, скарлатини, коклюшу, гелікобактерної інфекції (Helicobacter pylori), менінгококової інфекції, кишкового ентерококу (Enterococcus hirae), фекального ентерококу (Enterococcus faecalis), золотистого стафілококу (Staphylococcus aureus), мультирезистентного стафілококу (MRSA), ацинетобактери (у т.ч. Acinetobacter baumannii), ентеробактери (у т.ч. Enterobacter agglomerans, Enterobacter cloacae), протеї (у т.ч. Proteus mirabilis, Proteus vulgaris), клостридії, клебсіеллу пневмонії (Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca), ентерогеморагічну кишкову паличку (Escherichia coli), синьогнойну паличку (Pseudomonas aeruginosa), штами бактерій, що продукують бета-лактамази розширеного спектру (ESBL) та інші антибіотикорезистентні бактерії);

● вірусів (включаючи найбільш стійкі до дії антисептиків віруси поліомієліту, гепатитів (у т.ч. ентерального гепатиту А, парентеральних гепатитів В і С), ВІЛ (СНІД), віруси грипу (у т.ч. віруси грипу типу А: «пташиного грипу» – Avian influenza – H5N1, H7N9; «свинячого грипу» – Swine influenza – H1N1), «атипової пневмонії» (SARS), гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), геморагічних лихоманок (у т.ч. вірус Ебола – Ebolavirus), віруси Зіка, вакцинії, Коксаки, ЕСНО, герпесу, кору, цитомегалії, парагрипу, епідемічного паротиту, збудники аденовірусної, ентеровірусної, каліцівірусної, коронавірусної, норовірусної, паповавірусної, параміксовірусної, поліовірусної, поліомавірусної, респіраторно-сентиціальної (HRSV), риновірусної, ротавірусної, флавівірусної, хантавірусної інфекцій тощо);

●грибів роду Candida, патогенних дерматофітів, трихофітій; 

● пліснявих грибів (у т.ч. Aspergillus niger, Aspergillus brasiliensis, Mucor);

●збудників внутрішньолікарняних інфекцій.

Засіб тестовано відповідно до Європейських стандартів EN 1500, EN 1275, EN 1040.

«Вінсепт» (рідина) за спектром антимікробної дії може бути рекомендований для обробки шкіри, швидкої дезінфекції поверхонь приміщень та інших об’єктів при інфекції, викликаній вірусом Ебола (ХВВЕ), відповідно до «Рекомендацій з профілактики і контролю інфекції для госпіталізованих пацієнтів з підтвердженим або з припущеним діагнозом: хвороба, викликана вірусом Ебола (ХВВЕ)», CDC, Атланта, США.

1.6. Токсичність та безпечність засобу: «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях за параметрами гострої токсичності належить до малонебезпечних речовин при введенні в шлунок, нанесенні на шкіру та парентеральному введенні. Пари засобу в насичуючих концентраціях малонебезпечні при інгаляційному впливі.

Засіб та його складові речовини не чинять місцево-подразнюючої дії на шкіру при одно- та багаторазовому нанесенні на шкіру, не подразнюють слизові оболонки очей та органи дихання без контакту з очима та в умовах інгаляційної дії у вигляді пари.

Засіб та його складові речовини не мають шкірно-резорбтивної та сенсибілізуючої дії, не виявляють кумулятивних, гонадотропних, ембріотропних, ембріотоксичних, канцерогенних, мутагенних і тератогенних властивостей.

При довготривалому та багаторазовому застосуванні шляхом нанесення на шкіру засіб не впливає на біохімічні показники крові. Засіб не має вікових обмежень щодо застосування.

1.7. Призначення засобу: «Вінсепт» (рідина) призначений для застосування за наступними напрямками:

хірургічна дезінфекція рук медичного та обслуговуючого персоналу (у т.ч. хірургів і членів хірургічної бригади, операційних медичних сестер, акушерок та інших осіб, які беруть участь у проведенні операцій, прийомі пологів, здійсненні маніпуляцій, інвазійних втручань, догляді за пацієнтами) у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах усіх профілів, вогнищах інфекційних захворювань, в умовах надзвичайних ситуацій тощо;

 

гігієнічна дезінфекція рук медичного та обслуговуючого персоналу у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах усіх профілів:

● лікарнях, госпіталях, диспансерах (включаючи протитуберкульозні, інфекційні, шкірно-венерологічні заклади), денних стаціонарах (у т.ч. дитячих);

● хірургічних (операційних), мікрохірургічних, стоматологічних, офтальмологічних, отоларингологічних, діагностичних, рентгенологічних, флюорографічних, пульмонологічних, ангіографічних, невропатологічних, психіатричних, наркологічних, гастроентерологічних, ревматологічних, травматологічних, онкологічних, реанімації та інтенсивної терапії дітей і дорослих, комбустіології, гемодіалізу, терапевтичних, фізіотерапевтичних, бальнеологічних, урологічних, гінекологічних, акушерських, пологових, педіатричних відділеннях і стаціонарах;

● відділеннях і центрах неонатології, реанімації та інтенсивної терапії новонароджених; -

● центрах з трансплантації органів, центрах репродуктивної та сімейної медицини; 

●  центрах пластичної, естетичної хірургії та косметології; 

●  хірургічних (операційних) палатах і блоках, пологових залах; 

●  палатах для хворих, відділеннях і кабінетах функціональної діагностики; 

● процедурних, маніпуляційних, перев’язувальних та інших кабінетах; 

● стерилізаційних відділеннях; 

● паліативних, реабілітаційних та інших медичних профільних центрах, хоспісах;

● амбулаторіях, поліклініках, стоматологічних, косметологічних та інших клініках;

● санаторіях, профілакторіях, оздоровчих закладах різного профілю для дітей і дорослих; 

●  медико-санітарних частинах і пунктах; 

●  донорських пунктах, станціях і відділеннях переливання крові; 

● фельдшерських, фельдшерсько-акушерських та інших медичних пунктах; 

●  лабораторіях (центрах) різного профілю та підпорядкування (клінічних, діагностичних, генетичних, імунологічних, кріогенних, біохімічних (у т.ч. молекулярної біології, ПЦР), бактеріологічних, вірусологічних, мікологічних, серологічних, профільних криміналістичних, науково-дослідних, лабораторіях особливо небезпечних інфекцій тощо); 

● на станціях і рухомому складі швидкої та невідкладної медичної допомоги (включаючи автомобілях швидкої та невідкладної медичної допомоги);

● патологоанатомічних відділеннях, закладах судово-медичної експертизи, моргах; 

● у вогнищах інфекційних захворювань, в умовах надзвичайних ситуацій тощо;

перед- та післяопераційна дезінфекція шкіри пацієнтів: операційних полів, післяопераційних швів тощо; 

дезінфекція ліктьових згинів донорів у донорських пунктах, на станціях та у відділеннях переливання крові, в інших лікувально-профілактичних закладах;

дезінфекція шкіри пацієнтів при інвазійних втручаннях (до та після) : при ін’єкціях, щепленнях, заборі крові, пункціях (у т.ч. органів, суглобів, спинномозкового каналу), проведенні амніоцентезу, плеврального дренажу, встановленні внутрішньосудинних пристроїв (у т.ч. центрального венозного катетера), інших катетерів (у т.ч. для спинальної або епідуральної анестезії, аспіраційного), імплантації камери, проведенні внутрішньовенних, внутрішньом’язових, внутрішньошкірних, підшкірних маніпуляцій, дрібних хірургічних втручань, у т.ч. дезінфекція шкіри новонароджених і дітей при проведенні всіх видів маніпуляцій; 

гігієнічна дезінфекція рук персоналу (у т.ч. осіб, що контактують з харчовими продуктами та продовольчою сировиною), пацієнтів, відвідувачів, клієнтів, пасажирів, дітей, учнів тощо у закладах і на об’єктах, діяльність яких вимагає дотримання чинних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил, а також з метою профілактики:

● у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах усіх профілів;

● аптечних закладах (аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, аптечні пункти, аптечні склади); 

● дошкільних, дитячих, освітніх, учбових, навчально-виховних закладах різних видів акредитації, незалежно від їх підпорядкування та форми власності; 

● закладах соціального захисту (дитячі будинки, дитячі інтернати, спеціальні приймальники, будинки для осіб без визначеного місця проживання, пункти надання соціальної допомоги тощо), геріатричних закладах; 

● місцях постійного та тимчасового проживання (квартири, приватні будинки, гуртожитки, хостели, кемпінги); 

● санаторно-курортних і спортивно-оздоровчих закладах (комплексах) для дітей і дорослих, тренажерних залах, фітнес-центрах, місцях проведення спортивних змагань і тренувань; 

●  басейнах, аквапарках, саунах, лазнях;

● на об’єктах комунально-побутового призначення (пральні, хімчистки, перукарні, салони краси, косметологічні, масажні, манікюрні, педикюрні салони та кабінети, солярії, SPA-салони (центри), салони пірсингу, татуажу (перманентного макіяжу), татуювання тощо) до та після роботи з клієнтом, включаючи дезінфекцію шкіри та нігтів клієнтів при манікюрі, педикюрі, пірсинзі, татуажі, татуюванні, косметологічних та інших процедурах, пов’язаних з пошкодженням шкіри, а також після них з метою профілактики інфекцій шкіри та її придатків ;

● в адміністративних і громадських закладах та будівлях, банківських установах, закладах зв’язку (пошта, телеграф, зали та відділеннях надання послуг з користування комп’ютерами, організаційною технікою, Інтернетом тощо), офісних приміщеннях; 

● закладах культури, відпочинку та розваг (театри, кінотеатри, концертні та виставкові зали, культурно-розважальні комплекси, клуби тощо), громадських пляжах; 

● закладах готельного та ресторанного господарства (готелі, будинки відпочинку, гостьові котеджі, ресторани, їдальні, заклади швидкого харчування, закусочні, кафе, зони приготування їжі та напоїв, роздавальні лінії тощо); 

● закладах торгівлі (торговельні центри та салони, магазини, мінімаркети супермаркети, гіпермаркети тощо); 

● місцях масового скупчення людей (базари, ринки, вокзали, стоянки, стадіони, майдани тощо);

● громадських туалетах (у т.ч. біотуалетах); 

● на підприємствах фармацевтичної, мікробіологічної, парфумерно-косметичної, хімічної, біотехнологічної промисловості, у т.ч. підприємствах, які виготовляють стерильну продукцію; 

● підприємствах харчопереробної промисловості (м’ясопереробної, птахопереробної, яєчної, рибної, молочної, сирної, масложирової, плодоовочевої, кондитерської, хлібопекарської промисловості, підприємствах і цехах з виготовлення продуктів дитячого харчування, м’ясних, рибних, овочевих та інших консервів, напівфабрикатів, морозива, майонезу, йогуртів, соусів, напоїв (у т.ч. алкогольних, слабоалкогольних, безалкогольних напоїв, пива, бутильованої питної води, мінеральних вод), підприємствах з вирощування грибів тощо), підприємствах цукрової та спиртової галузей; 

● підприємствах агропромислового комплексу (тваринницьких, птахівничих, інкубаційних, рибних, молокотоварних, рослинницьких тощо), промислових підприємствах, у санпропускниках; 

● підприємствах і об’єктах водопостачання та водовідведення; 

● підприємствах з транспортування, сортування та переробки сміття; 

● складах і сховищах (включаючи паперові архіви, бібліотечні сховища, приміщення для зберігання зерна, продуктів харчування, лікарських засобів, предметів гігієни та інших товарів); 

● рухомому складі автомобільного транспорту (включаючи приватний і громадський, пасажирський, санітарний, службовий, вантажний транспорт, у т.ч. транспорт для перевезення харчових продуктів, транспорт для прибирання сміття тощо), колійного та електричного транспорту (трамваї, тролейбуси), метрополітену (включаючи вагони поїздів), залізничного транспорту (включаючи вагони пасажирських поїздів, електропоїздів та дизель-поїздів, залізничні вантажні вагони та контейнери для перевезення продовольчої продукції), водного транспорту (включаючи морські, річкові та інші водні судна), повітряного транспорту (включаючи повітряні судна); -

● об’єктах забезпечення автомобільного транспорту (включаючи стоянки, парковки, станції технічного обслуговування та ремонту, мийки), колійного та електричного транспорту (включаючи трамвайні та тролейбусні ДЕПО), метрополітену (включаючи ДЕПО, пункти формування та обороту поїздів, станції), залізничного транспорту (включаючи ДЕПО, пункти формування та обороту залізничних поїздів, вокзали та станції, привокзальну інфраструктуру), водного транспорту (включаючи водні порти, вокзали, станції, термінали), повітряного транспорту (включаючи аеропорти, аеровокзали, термінали) з усіма об’єктами на їх території; 

● в умовах надзвичайних ситуацій (у т.ч. в зонах проведення бойових дій, антитерористичних, миротворчих операцій тощо);

● на об’єктах та у підрозділах цивільної оборони, міністерств (служб) оборони, надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ (в т.ч. у військових частинах, казармах), поліції, митниці та прикордонних служб, інших міністерств, служб і відомств, установ пенітенціарної системи;

● на всіх інших епідемічно значимих об’єктах, діяльність яких вимагає дотримання чинних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил, нормативно-методичних документів; 

гігієнічна дезінфекція шкіри рук і тіла дітей та дорослих у побуті: при догляді за новонародженими, дітьми, людьми похилого віку, хворими, у подорожах та експедиціях, при контакті з грошима, а також дезінфекція ін’єкційного поля населенням у побуті; 

дезінфекція шкіри при дрібних травмах (ушкодженнях), інфекціях шкіри бактеріальної та грибкової етіології. Нанесення засобу на скарифіковану шкіру не ускладнює загоєння ран; 

дезінфекція (санітарна обробка) шкірних покривів (у т.ч. шкіри стоп) з метою профілактики грибкових та інших інфекцій, а також їх рецидивів, зокрема, після відвідування спортивно-оздоровчих закладів (басейнів, саун, лазень, спортзалів, фітнес-центрів тощо);

дезінфекція шкіри рук і тіла в інших випадках , коли необхідне вжиття гігієнічних заходів, дотримання чинних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил;

просочування серветок для дезінфекції;  

дезінфекція надягнутих на руки захисних рукавичок (гумових, латексних, пластикових), у т.ч. медичних рукавичок, надягнутих на руки персоналу у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах усіх профілів під час операційних втручань і маніпуляцій; 

дезінфекція надягнутих на руки захисних рукавичок у випадку попадання на рукавчики потенційно інфікованого та інфікованого матеріалу (наприклад, біологічних рідин, виділень, секретів, крові та її дериватів); після кожного прямого контакту рукавичок з інфекційними хворими, потенційно інфікованими та інфікованими матеріалами, предметами чи поверхнями (у т.ч. медичними відходами, введеними катетерами, дренажами та іншими контамінованими об’єктами); перед контактом зі стерильним матеріалом та інструментарієм; при проведенні масової імунізації; перед входом до асептичних приміщень (у т.ч. в медичних закладах і на підприємствах, де вимагається дотримання асептичних норм);

дезінфекція взуття (зі шкіри, тканин, гуми, полімерних та інших матеріалів) та килимків (гумових, пластикових, пропіленових) з метою профілактики дерматомікозів та попередження рецидивів при лікуванні шкіри стоп; 

укомплектування аптечок (епідукладок) у закладах охорони здоров’я, лікувальнопрофілактичних закладах, каретах швидкої та невідкладної медичної допомоги, вогнищах інфекційних захворювань, на об’єктах та у підрозділах цивільної оборони, міністерств (служб) оборони, надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ, поліції, митниці та прикордонних служб, інших міністерств, служб і відомств тощо; 

швидка дезінфекція невеликих за площею поверхонь приміщень, предметів обстановки, поверхонь побутової та організаційної техніки, медичних та інших апаратів, приладів, устаткування, технологічного та торговельного обладнання, транспортних засобів, касових апаратів, телефонів, санітарно-технічного обладнання, виробів медичного призначення, інструментів (стоматологічних, перукарських, косметологічних, манікюрних, педикюрних тощо), предметів догляду та діагностики хворих, засобів особистої гігієни, дрібних предметів вжитку та інших об’єктів в ургентних ситуаціях.

«Вінсепт» (рідина) може застосовуватися також у пропускних бар’єрах (станціях гігієнічного контролю) , що встановлюються в санпропускниках медичних та інших закладів, на підприємствах агропромислового комплексу, харчопереробної промисловості тощо. Маються на увазі пропускні системи, що працюють за наступним (або подібним) принципом: руки підносяться до дезінфекційного боксу, система розбризкує дезінфекційний засіб, після дезінфекції рук відкривається турнікет.

«Вінсепт» (рідина) забарвлений призначений для застосування за наступними напрямками: 

дезінфекція шкіри операційного поля та позначення меж (маркування) оброблених ділянок шкіри пацієнтів у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах при приведенні хірургічних втручань, лікувальних і діагностичних маніпуляцій (у т.ч. перед введенням катетерів і пункцією суглобів); 

дезінфекція та маркування шкіри ліктьових згинів донорів у донорських пунктах, на станціях та у відділеннях переливання крові, в інших лікувально-профілактичних закладах; 

дезінфекція та маркування шкіри клієнтів при манікюрі, педикюрі, пірсинзі, татуажі, татуюванні, косметологічних та інших процедурах , пов’язаних із пошкодженням шкіри; 

дезінфекція та маркування шкіри при дрібних травмах (ушкодженнях), інфекціях шкіри бактеріальної та грибкової етіології;  

дезінфекція та маркування шкірних покривів (у т.ч. шкіри стоп) з метою профілактики грибкових та інших інфекцій, а також їх рецидивів.

 

2. ПРИГОТУВАННЯ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ

2.1. Методика та умови приготування робочих розчинів: «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях – готовий до застосування дезінфекційний засіб, що застосовується у нативній формі (нерозведеним).

Засіб може бути використаний всюди та за будь-яких умов, навіть за відсутності води та раковин для миття. Після застосування, відповідно до призначення засобу у певній модифікації, не потребує змивання зі шкіри рук, тіла, поверхонь приміщень та інших об’єктів.

Системи дозування дають змогу відбирати засіб безконтактно. Рекомендується використовувати настінні ліктьові дозатори для запобігання контакту шкіри рук з дозуючою насадкою. Дозатори можуть бути розміщені незалежно від наявності раковин там, де необхідна дезінфекція шкіри рук і тіла, а також поверхонь приміщень та інших об’єктів.

 

3. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБУ З МЕТОЮ ДЕЗІНФЕКЦІЇ

3.1. Об’єкти застосування засобу: «Вінсепт» (рідина) призначений для хірургічної та гігієнічної дезінфекції рук медичного та обслуговуючого персоналу у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах усіх профілів, вогнищах інфекційних захворювань, в умовах надзвичайних ситуацій тощо; перед- та післяопераційної дезінфекції шкіри пацієнтів; дезінфекції ліктьових згинів донорів; дезінфекції шкіри пацієнтів при інвазійних втручаннях, у т.ч. шкіри новонароджених і дітей при проведенні всіх видів маніпуляцій; гігієнічної дезінфекції рук персоналу, пацієнтів, відвідувачів, клієнтів, пасажирів, дітей, учнів тощо у закладах і на об’єктах, діяльність яких вимагає дотримання чинних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил, а також з метою профілактики; дезінфекції шкіри та нігтів при манікюрі, педикюрі, пірсинзі, татуажі, татуюванні та інших процедурах, пов’язаних з пошкодженням шкіри, а також після них з метою профілактики інфекцій шкіри та її придатків; гігієнічної дезінфекції шкіри рук і тіла дітей та дорослих у побуті; дезінфекції ін’єкційного поля населенням у побуті; дезінфекції шкіри при дрібних травмах (ушкодженнях), інфекціях шкіри бактеріальної та грибкової етіології; дезінфекції (санітарної обробки) шкірних покривів (у т.ч. шкіри стоп) з метою профілактики грибкових та інших інфекцій, а також їх рецидивів; дезінфекції шкіри рук і тіла в інших випадках, коли необхідне вжиття гігієнічних заходів, дотримання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил; просочування серветок для дезінфекції; дезінфекції надягнутих на руки захисних рукавичок (гумових, латексних, пластикових); дезінфекції взуття (зі шкіри, тканин, гуми, полімерних та інших матеріалів) та килимків (гумових, пластикових, пропіленових) з метою профілактики дерматомікозів та попередження рецидивів при лікуванні шкіри стоп; швидкої дезінфекції невеликих за площею поверхонь приміщень, предметів обстановки, поверхонь побутової та організаційної техніки, медичних та інших апаратів, приладів, устаткування, технологічного та торговельного обладнання, транспортних засобів, касових апаратів, телефонів, санітарно-технічного обладнання, виробів медичного призначення, інструментів (стоматологічних, перукарських, косметологічних, манікюрних, педикюрних тощо), предметів догляду та діагностики хворих, засобів особистої гігієни, дрібних предметів вжитку тощо в ургентних ситуаціях.

«Вінсепт» (рідина) забарвлений призначений для дезінфекції шкіри операційного поля та позначення меж (маркування) оброблених ділянок шкіри пацієнтів у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах при проведенні хірургічних втручань, лікувальних і діагностичних маніпуляцій; дезінфекції та маркування шкіри ліктьових згинів донорів; дезінфекції та маркування шкіри клієнтів при манікюрі, педикюрі, пірсинзі, татуажі, татуюванні, косметологічних та інших процедурах, пов’язаних з пошкодженням шкіри; дезінфекції та маркування шкіри при дрібних травмах (ушкодженнях), інфекціях шкіри бактеріальної та грибкової етіології, з метою профілактики грибкових та інших інфекцій, а також їх рецидивів.

3.2. Методи застосування засобу:

3.2.1. Хірургічна дезінфекція рук медичного та обслуговуючого персоналу у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах усіх профілів, вогнищах інфекційних захворювань, в умовах надзвичайних ситуацій тощо спрямована проти резидентної та транзиторної мікрофлори шкіри рук; здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) за стандартною процедурою.

Хірургічна дезінфекція рук здійснюється:

1. перед проведенням операційних втручань (хірургічних, акушерських тощо); 
2. перед здійсненням будь-яких лікувальних або діагностичних маніпуляцій, які вимагають хірургічної дезінфекції рук (приймання пологів, виконання деяких інвазійних втручань, догляд за пацієнтами тощо).

Хірургічна дезінфекція рук полягає у наступному :

1. перед використанням засобу необхідно вимити кисті рук і передпліччя проточною водою з милом або м’якою емульсією, ретельно змити залишки мила (емульсії). Стерильну щітку для нігтів використовувати тільки за необхідності, оскільки можливі мікроушкодження шкіри щіткою;
2. насухо витерти кисті рук і передпліччя одноразовим паперовим рушником (серветкою) або стерильним марлевим (тканинним) рушником (серветкою);
3. у заглиблення сухої долоні відібрати 3 мл засобу (перша порція) за допомогою ліктьового дозуючого пристрою (ліктем натиснути на важіль дозатора); 
4. тримаючи долоні вище рівня ліктів, рівномірно нанести першу порцію засобу на сухі чисті кисті рук і передпліччя, у т.ч. кистьові та ліктьові суглоби; 
5. втирати засіб у шкіру кистей рук (див. малюнок 1) і передпліччя протягом не менше 1,5 хвилини (двічі по 45 секунд). При цьому відбирати стільки порцій засобу, скільки потрібно, щоб протягом усього часу обробки шкіра була зволожена засобом. На всю процедуру використовувати не менше 6 мл (двічі по 3 мл) засобу. При обробці рук необхідно враховувати наявність так званих «критичних» ділянок рук, які недостатньо змочуються засобом: великі пальці, кінчики пальців, зони між пальцями, нігті, принігтьові валики та піднігтьові зони. Найбільш ретельно слід обробляти поверхні великого пальця та кінчики пальців, оскільки саме на них зосереджується найбільша кількість бактерій; 
6. останню порцію засобу втирати в шкіру до повного висихання засобу; 
7. стерильні рукавички надягати на руки після повного висихання засобу.

Після закінчення операційного втручання чи відповідної маніпуляції рукавички знімають, руки спочатку обробляють засобом «Вінсепт» (рідина) протягом 1 хвилини (двічі по 30 секунд), а потім – засобом для догляду за шкірою.

Якщо на руки під рукавички потрапила кров або інші органічні субстрати, слід зняти рукавички, видалити забруднення з поверхонь рук за допомогою тампона або серветки, змочених засобом, а потім ретельно вимити руки з милом або іншим миючим засобом та висушити руки. Після цього потрібно обробити руки засобом протягом 1 хвилини (двічі по 30 секунд).

3.2.2. Гігієнічна дезінфекція рук медичного та обслуговуючого персоналу у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах усіх профілів, вогнищах інфекційних захворювань, в умовах надзвичайних ситуацій тощо спрямована проти транзиторної мікрофлори шкіри рук; здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) за стандартною процедурою.

Гігієнічна дезінфекція рук здійснюється у перелічених нижче випадках (крім випадків проведення операційних втручань і маніпуляцій, які вимагають хірургічної дезінфекції рук):

1. перед початком роботи та після закінчення робочої зміни; 
2. до та після використання рукавичок (гумових, латексних, пластикових); 
3. до та після кожного прямого контакту з пацієнтами (в т.ч. інфекційними хворими), обстеження та догляду за пацієнтами (отримання продуктів харчування, сервіровка місця приймання їжі пацієнтом, годування хворих тощо); 
4. при догляді за новонародженими; 
5. до та після виконання інвазійних і деяких неінвазійних втручань та маніпуляцій (ін’єкцій, щеплень, забору крові, пункцій, проведення амніоцентезу, плеврального дренажу, встановлення катетерів, імплантації камери, проведення бронхоскопії, ендоскопії, санації трахеї тощо); 
6. до та після проведення діагностичних, фізіотерапевтичних, стоматологічних процедур; 
7. до та після проведення маніпуляцій, пов’язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура тощо); 
8. до та після кожного контакту з потенційно інфікованими та інфікованими матеріалами, предметами чи поверхнями (наприклад, з біологічними рідинами, виділеннями, секретами, кров’ю та її деривативами, у т.ч. в мікробіологічних лабораторіях, медичними відходами, введеними катетерами, дренажами та іншими контамінованими об’єктами); 
9. перед входом до асептичних приміщень (відділень передопераційних, реанімаційних, стерилізаційних, гемодіалізу, асептичних блоків, боксів, фармацевтичних виробничих цехів тощо); 
10. перед контактом зі стерильним матеріалом та інструментарієм;
11. при виконанні дезінфекційних заходів в осередках інфекційних хвороб тощо.

Гігієнічна дезінфекція рук (без видимого забруднення рук) здійснюється без попереднього миття рук і полягає у наступному :

1.  у заглиблення сухої долоні відібрати 3 мл засобу за допомогою ліктьового дозуючого пристрою (ліктем натиснути на важіль дозатора), помпового дозатора або розпилюючої насадки; 
2. втирати засіб у шкіру рук до кистьових суглобів (див. малюнок 1) протягом 30 секунд або згідно з таблицею 1, при цьому протягом усього часу обробки шкіра повинна бути зволожена засобом; 
3. дочекатися повного висихання засобу на шкірі (без використання допоміжних засобів); 
4. після дезінфекції руки не мити та не витирати.

Примітка: При видимому забрудненні рук перед проведенням дезінфекції слід видалити забруднення за допомогою одноразової антисептичної серветки або серветки (тампона), змочених засобом.

Миття рук перед дезінфекцією не проводиться (крім особливих випадків), щоб запобігти перенесенню мікробів через умивальник і бризки води.

В особливих випадках (при надмірному забрудненні рук, після контакту з біологічними рідинами, виділеннями, секретами, кров’ю та її деривативами) слід спочатку обполоснути руки проточною водою, потім вимити руки з антимікробним засобом, запобігаючи розбризкуванню води навколо раковини та на одяг, після чого обробити руки засобом за методикою, викладеною вище. При необхідності зону контамінації продезінфікувати, надягти чистий одяг.

Таблиця 1. Гігієнічна дезінфекція рук засобом «Вінсепт» (рідина) для профілактики захворювань, що викликаються встановленими збудниками

Найменування збудника інфекції	Експозиція
Віруси (у т.ч. ВІЛ (СНІД), віруси гепатитів, кору, епідемічного паротиту, герпесу, грипу, поліовіруси тощо)	15 сек
E.coli (кишкова паличка)	15 сек
S.aureus (золотистий стафілокок)	15 сек
Р.aeruginosa (синьогнойна паличка)	30 сек
C.albicans (кандідози)	30 сек
M.tuberculosis (мікобактерії туберкульозу)	≥ 2 хв

 

3.2.3. Перед- та післяопераційна дезінфекція шкіри пацієнтів (операційних полів, післяопераційних швів тощо) здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) або «Вінсепт» (рідина) забарвлений та полягає у повному зволоженні засобом відповідної ділянки шкіри за допомогою стерильного тампона, рясно змоченого засобом, або методом розпилення засобу на шкіру з наступним висиханням засобу після експозиції (крім випадків, коли передбачено накладання стерильної пов’язки на зволожену засобом ділянку шкіри, згідно з викладеним нижче). Експозиція після закінчення обробки – не менше 15 секунд.

Для дезінфекції шкіри пацієнтів та маркування оброблених ділянок шкіри перед розтинами, хірургічними втручаннями використовують засіб «Вінсепт» (рідина) забарвлений.

Для перед- та післяопераційної дезінфекції шкіри пацієнтів без маркування та з маркуванням оброблених ділянок шкіри використовують, відповідно, засіб «Вінсепт» (рідина) або «Вінсепт» (рідина) забарвлений.

Напередодні операції пацієнт має прийняти душ (ванну) та надягти чисту білизну.

Для передопераційної дезінфекції шкіри необхідно:  

1. двічі обробити операційне поле окремими стерильними ватними або марлевими тампонами, рясно змоченими засобом (спочатку обробити місця запланованого розтину шкіри, потім – прилеглі ділянки шкіри); 
2. накладати хірургічну плівку тільки після висихання засобу з дотриманням експозиції.

Для післяопераційної дезінфекції шкіри необхідно:

1. після закриття рани видалити хірургічну плівку; 
2. шов і прилеглі ділянки шкіри очистити стерильним тампоном, змоченим засобом; 
3. накласти стерильну пов’язку на зволожену засобом ділянку шкіри.

Для дезінфекції шкіри при знятті швів і перев’язувальних матеріалів:  

1. перед зняттям операційних швів рясно зволожити шов і прилеглі ділянки шкіри за допомогою стерильного тампона, змоченого засобом;
2. після видалення шовного матеріалу очистити та повторно рясно зволожити ділянку шва за допомогою стерильного тампона, змоченого засобом; 
3. накласти стерильну пов’язку на зволожену засобом ділянку шва.

3.2.4. Дезінфекція ліктьових згинів донорів здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) або «Вінсепт» (рідина) забарвлений та полягає у дворазовому (до та після проведення інвазійних втручань) ретельному протиранні відповідної ділянки шкіри окремими стерильними ватними або марлевими тампонами (серветками), рясно змоченими засобом. Експозиція після закінчення обробки – не менше 15 секунд або до повного висихання засобу. Після дезінфекції оброблену ділянку шкіри не мити та не витирати.

3.2.5. Дезінфекція шкіри пацієнтів при інвазійних втручаннях (у т.ч. ін’єкційного поля, місць щеплень, відповідних ділянок шкіри при заборі крові, пункціях, проведенні амніоцентезу, плеврального дренажу, встановленні внутрішньосудинних пристроїв, катетерів, імплантації камери, проведенні внутрішньовенних, внутрішньом’язових, внутрішньошкірних, підшкірних маніпуляцій, дрібних хірургічних втручань, включаючи дезінфекцію шкіри новонароджених і дітей при проведенні всіх видів маніпуляцій); дезінфекція ін’єкційного поля населенням у побуті (у т.ч. при застосуванні портативних глюкометрів) здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) або «Вінсепт» (рідина) забарвлений та полягає у повному зволоженні засобом відповідної ділянки шкіри за допомогою стерильного ватного або марлевого тампона (серветки), рясно змочених засобом, або методом розпилення засобу на шкіру з наступним висиханням засобу після експозиції. Експозиція після закінчення обробки: при інвазійних втручаннях (у т.ч. ін’єкціях) – не менше 15 секунд; при пункціях суглобів, пустот і порожнин тіла пацієнта – не менше 60 секунд. Після дезінфекції оброблену ділянку шкіри не мити та не витирати.

3.2.6. Гігієнічна дезінфекція рук персоналу, пацієнтів, відвідувачів, клієнтів, пасажирів, дітей, учнів тощо у закладах і на об’єктах, діяльність яких вимагає дотримання чинних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил, а також з метою профілактики; гігієнічна дезінфекція рук дітей та дорослих у побуті здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) без попереднього миття рук і полягає у наступному:

1. у заглиблення сухої долоні відібрати 3 мл засобу за допомогою ліктьового дозуючого пристрою (ліктем натиснути на важіль дозатора), помпового дозатора або розпилюючої насадки; 
2. втирати засіб у шкіру рук до кистьових суглобів (див. малюнок 1) протягом 30 секунд, при цьому протягом усього часу обробки шкіра повинна бути зволожена засобом;
3. дочекатися повного висихання засобу на шкірі (без використання допоміжних засобів); 
4. після дезінфекції руки не мити та не витирати.

Примітка: При видимому забрудненні рук перед проведенням дезінфекції слід видалити забруднення за допомогою одноразової антисептичної серветки або серветки (тампона), змочених засобом.

3.2.7. Дезінфекція шкіри та нігтів при манікюрі, педикюрі, пірсинзі, татуажі, татуюванні, косметологічних та інших процедурах, пов’язаних з пошкодженням шкіри, а також після них з метою профілактики інфекцій шкіри та її придатків здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) або «Вінсепт» (рідина) забарвлений та полягає у повному зволоженні засобом відповідної ділянки тіла за допомогою стерильного ватного або марлевого тампона (серветки), рясно змочених засобом, або методом розпилення засобу на відповідну ділянку тіла з наступним висиханням засобу після експозиції. Експозиція після закінчення обробки – не менше 15 секунд. Після дезінфекції оброблену ділянку тіла не мити та не витирати.

При пірсинзі, татуажі, татуюванні та інших процедурах, пов’язаних з проколюванням шкіри, спочатку обробити засобом місця запланованого проколювання, а потім – прилеглі ділянки шкіри. Змочений засобом тампон (серветку) використовувати 2-3 рази, потім при необхідності замінити.

Після пірсингу місця проколювання та прилеглі ділянки шкіри очистити та повторно зволожити засобом за допомогою стерильного ватного або марлевого тампона (серветки), рясно змочених засобом, або методом розпилення засобу на шкіру (не розпилювати близько до обличчя, уникати попадання засобу в очі).

3.2.8. Дезінфекція шкіри при дрібних травмах (ушкодженнях), інфекціях шкіри бактеріальної та грибкової етіології здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) або «Вінсепт» (рідина) забарвлений та полягає у повному зволоженні засобом відповідної ділянки шкіри за допомогою стерильного тампона (серветки), рясно змочених засобом, або методом розпилення засобу на шкіру. Експозиція після закінчення обробки – не менше 30 секунд або до повного висихання засобу. Після дезінфекції оброблену ділянку шкіри не мити та не витирати.

3.2.9. Дезінфекція (санітарна обробка) шкірних покривів (у т.ч. шкіри стоп) з метою профілактики грибкових та інших інфекцій, а також їх рецидивів здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) або «Вінсепт» (рідина) забарвлений та полягає у рясному зрошенні відповідної ділянки шкіри засобом або ретельному протиранні шкіри ватним чи марлевим тампоном (серветкою), рясно змоченими засобом. Для обробки шкіри стоп рекомендується використовувати 2 окремі тампони (серветки): по одному тампону (одній серветці) на обробку кожної стопи. Експозиція після закінчення обробки – не менше 30 секунд або до повного висихання засобу. Після обробки відповідні ділянки шкіри не мити та не витирати для забезпечення пролонгованої дезінфікуючої дії засобу.

Стандартна методика дезінфекції рук згідно з Європейським стандартом EN 1500 та наказом МОЗ України №798 від 21.09.2010 р. «Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу»

Стадія 1:   Долоня до долоні (засіб втирають у шкіру внутрішньої сторони кистей, а також у зап'ястя)

Стадія 2: Ліва долоня на тильній стороні правої кисті та навпаки (засіб втирають у шкіру тильної сторони кистей)

Стадія 3: Долоня до долоні з перехрещеними пальцями (засіб втирають у шкіру між пальцями)

Стадія 4: Зовнішня сторона пальців у протилежній долоні зі зчепленими пальцями (зокрема, засіб втирають у ділянки навколо нігтів)

Стадія 5: Колоподібне розтирання засобу по лівому великому пальцю у закритій долоні правої руки та навпаки 

Стадія 6: Колоподібне розтирання засобу зімкнутими кінчиками пальців правої руки у лівій долоні та навпаки

Дезінфекційний засіб відбирають у заглиблення сухої долоні. За наведеною схемою засіб активно втирають у шкіру кистей рук до кистьових суглобів протягом 1,5 хвилини (для хірургічної дезінфекції рук, включаючи час на обробку передпліччя), протягом 30 секунд або до повного висихання засобу (для гігієнічної дезінфекції рук).

На кожній стадії рух повторюють п’ять разів. По закінченні шостої стадії окремі стадії повторюють до закінчення часу експозиції. При необхідності окремі стадії повторюють з новою порцією засобу. Протягом усього часу обробки шкіра повинна бути зволожена засобом.

Засіб втирають у шкіру до повного висихання (без використання допоміжних засобів) з дотриманням експозиції.

3.2.10. Дезінфекція шкіри рук і тіла в інших випадках, коли необхідне вжиття гігієнічних заходів, дотримання чинних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил, виконується одним із методів, викладених вище (залежно від об’єкту, мети та умов проведення дезінфекції).

3.2.11. Просочування серветок для дезінфекції здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) (при необхідності – «Вінсепт» (рідина) забарвлений) та полягає у рясному змочуванні серветок засобом за допомогою ліктьового дозуючого пристрою (ліктем натиснути на важіль дозатора), помпового дозатора або розпилюючої насадки безпосередньо перед використанням серветок. Також можна використовувати готові до застосування одноразові серветки, просочені засобом «Вінсепт» (рідина).

3.2.12. Дезінфекція надягнутих на руки захисних рукавичок (гумових, латексних, пластикових), у т.ч. медичних рукавичок, надягнутих на руки персоналу у закладах охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладах усіх профілів під час операційних втручань і маніпуляцій (без видимого забруднення рукавичок), здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) та полягає у ретельному протиранні зовнішньої поверхні рукавичок стерильним ватним або марлевим тампоном (серветкою), рясно змоченими засобом із розрахунку не менше 3 мл засобу на один тампон (серветку) для обробки однієї пари рукавичок. Експозиція після закінчення обробки – не менше 30 секунд. Після експозиції дочекатися повного висихання засобу на поверхні рукавичок (без використання допоміжних засобів).

При попаданні на рукавички потенційно інфікованого та інфікованого матеріалу (наприклад, біологічних рідин, виділень, секретів, крові та її деривативів) рукавички, не знімаючи з рук, обробляють у два етапи: спочатку видаляють забруднення за допомогою одноразової антисептичної серветки або серветки (тампона), змочених засобом, а потім дезінфікують рукавички засобом «Вінсепт» (рідина) за методикою, викладеною вище. Після обробки рукавички знімають та утилізують згідно з вимогами чинного законодавства. Після зняття рукавичок проводять гігієнічну дезінфекцію рук згідно з п. 3.2.2 цих Методичних вказівок.

3.2.13. Дезінфекція взуття (з натуральної та штучно шкіри, натуральних і синтетичних тканин, гуми, полімерних та інших матеріалів) та килимків (гумових, пластикових, пропіленових) з метою профілактики дерматомікозів та попередження рецидивів при лікуванні шкіри стоп здійснюється засобом «Вінсепт» (рідина) та полягає у викладеному нижче.

Взуття з натуральної та штучної шкіри, натуральних і синтетичних тканин (у т.ч. капці) ретельно протирають зсередини ватним або марлевим тампоном (серветкою), рясно змоченими засобом, або рясно зрошують засобом. При протиранні рекомендується використовувати 2 окремі тампони (серветки) на одну пару взуття. Експозиція після закінчення обробки – не менше 45 секунд. Після експозиції взуття залишають до повного висихання (без промивання водою та без використання допоміжних засобів).

Взуття з гуми, полімерних та інших матеріалів (у т.ч. банні сандалії) ретельно протирають зсередини ватним або марлевим тампоном (серветкою), рясно змоченими засобом, або рясно зрошують засобом, або занурюють у ємності із засобом. При протиранні рекомендується використовувати 2 окремі тампони (серветки) на одну пару взуття. При зануренні вживають заходів для недопущення спливання на поверхню взуття протягом експозиції, ємності із зануреним у засіб взуттям бажано закривати кришками. Експозиція (при протиранні та зрошенні – після закінчення обробки) становить не менше 45 секунд. Після експозиції взуття залишають до повного висихання (без промивання водою та без використання допоміжних засобів).

Килимки з гуми, пластику, пропілену ретельно протирають ганчір’ям (серветкою), рясно змоченими засобом, або рясно зрошують засобом, або занурюють у ємності із засобом. При зануренні вживають заходів для недопущення спливання на поверхню килимків протягом експозиції, ємності із зануреними у засіб килимками бажано закривати кришками. Експозиція (при протиранні та зрошенні – після закінчення обробки) становить не менше 45 секунд. Після експозиції килимки залишають до повного висихання (без промивання водою та без використання допоміжних засобів).

3.2.14. Швидка дезінфекція невеликих за площею поверхонь приміщень, предметів обстановки, поверхонь побутової та організаційної техніки, медичних та інших апаратів, приладів, устаткування, технологічного та торговельного обладнання, транспортних засобів, касових апаратів, телефонів, банкоматів, платіжних терміналів та інших об’єктів, до яких  часто торкаються, санітарно-технічного обладнання, виробів медичного призначення нескладної конфігурації (з металів, скла, гуми, полімерних матеріалів тощо), інструментів (стоматологічних, перукарських, косметологічних, манікюрних, педикюрних тощо), предметів догляду та діагностики хворих, засобів особистої гігієни, дрібних предметів вжитку та інших об’єктів в ургентних ситуаціях здійснюється методами протирання об’єктів ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом, зрошення засобом або занурення у засіб з дотриманням експозиції відповідно до таблиці 2. Також можливе чищення об’єктів за допомогою щіток (йоржів), змочених засобом, зокрема, для поєднання процесів дезінфекції та видалення бруду, відкладень, осадів тощо з оброблюваних поверхонь.

При протиранні, чищенні та зрошенні об’єктів потрібно відслідковувати, щоб уся поверхня об’єкта обробки була зволожена засобом протягом експозиції. При протиранні, залежно від розміру та конфігурації об’єкта обробки, використовувати одну або декілька ганчірок (серветок, тампонів), змочених засобом. Однією ганчіркою (серветкою, тампоном) користуватися до того часу, поки вони зволожують оброблювану поверхню, після чого при необхідності повторно змочувати їх засобом. Одну ганчірку (серветку, тампон) рекомендується використовувати 2-3 рази, потім замінити.

Норма витрати засобу при протиранні, чищенні та зрошенні об’єктів становить 30-40 мл/м² поверхні, що піддається обробці. Кількість засобу, що одночасно наноситься на поверхню, не повинна перевищувати 50 мл/м² поверхні. Одночасно допускається обробляти не більше 10% загальної площі приміщення.

При обробці об’єктів готовими до застосування одноразовими серветками, просоченими засобом «Вінсепт» (рідина), норма витрати серветок залежить від ступеню забрудненості оброблюваних поверхонь і становить 1-2 серветки на 1 м² . При сильному забрудненні поверхонь (наприклад, кров’ю) норму витрати збільшують до 3-5 серветок на 1 м² . Однією серветкою користуватися до того часу, поки вона зволожує оброблювану поверхню.

Після експозиції дочекатися повного висихання засобу на поверхні об’єкта обробки (без змивання водою та без використання допоміжних засобів).

Поверхні без видимого забруднення одноразово протирають ганчір’ям (серветками, тампонами), змоченими засобом «Вінсепт» (рідина), або зрошують засобом з дотриманням відповідної експозиції.

При видимому забрудненні поверхонь (у т.ч. біологічними субстратами) здійснюють обробку засобом «Вінсепт» (рідина) у два етапи: 

1. очищують поверхні перед дезінфекцією: для видалення органічних і неорганічних забруднень (плівок) поверхні ретельно протирають ганчір’ям (серветками, тампонами), рясно змоченими засобом;
2. дезінфікують поверхні після очищення: очищені поверхні обробляють методами протирання або зрошення засобом з дотриманням відповідної експозиції.

Таблиця 2. Дезінфекція засобом «Вінсепт» (рідина) поверхонь, виробів медичного призначення, інструментів тощо

Найменування збудника інфекції	Експозиція
	без білкового забруднення об’єктів обробки	при наявності білкового забруднення об’єктів обробки (у т.ч. кров’ю)
Віруси (у т.ч. ВІЛ (СНІД), віруси гепатитів, кору, епідемічного паротиту, герпесу, грипу, поліовіруси тощо)	15 сек	15 сек
E.coli (кишкова паличка)	30 сек	45 сек
S.aureus (золотистий стафілокок)	30 сек	45 сек
Р.aeruginosa (синьогнойна паличка)	30 сек	45 сек
C.albicans (кандідози)	30 сек	45 сек
M.tuberculosis (мікобактерії туберкульозу)	≥ 2 хв	≥ 3 хв

 

 

4. ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ ПРИ РОБОТІ ІЗ ЗАСОБОМ

4.1. Загальні застережні заходи при роботі із засобом: «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях призначений тільки для зовнішнього застосування. Не застосовувати для обробки слизових оболонок, не допускати попадання засобу в очі та до шлунку. Не застосовувати для обробки шкіри рук і шкірних покривів особам з підвищеною чутливістю до компонентів засобу.

При роботі із засобом у закладах, установах, організаціях, на підприємствах різного профілю, а також у побуті необхідно дотримуватися наступних правил охорони праці та техніки безпеки:

● до роботи із засобом не допускаються особи, для яких встановлені відповідні протипоказання під час попереднього медичного обстеження; 

●  особи з алергічними захворюваннями, хронічними захворюваннями легень і верхніх дихальних шляхів, а також особи з підвищеною чутливістю до хімічних речовин не допускаються до роботи із засобом без попереднього тестування або консультації з лікарем;

● не застосовувати засіб до поверхонь та інших об’єктів з матеріалів, нестійких до дії спиртів; 

●  запобігати контакту з відкритим полум’ям, не застосовувати поблизу джерел загоряння; 

● застосовувати засіб тільки за умови відсутності у приміщенні або іншій зоні проведення дезінфекції випаровувань легкозаймистих речовин і газів (наприклад, бензину, ефіру); 

●  гарячі поверхні об’єктів обробки перед проведенням дезінфекції необхідно охолодити до кімнатної температури;

● якщо електричні пристрої неможливо повністю знеструмити, необхідно забезпечити неможливість їх включення, зокрема, автоматичного під час їх обробки; 

●  під час роботи із засобом забороняється вживати їжу, пити, курити; 

●  при проведенні робіт із засобом необхідно дотримуватись правил особистої гігієни;

● забороняється залишати засіб без нагляду;

● невикористаний засіб наприкінці робочого дня здають особі, яка несе відповідальність за його зберігання, або забезпечують його належне зберігання в іншому порядку, встановленому у відповідному закладі, установі, організації чи на підприємстві.

4.2. Необхідні засоби індивідуального захисту при роботі із засобом: під час дезінфекції шкіри рук і шкірних покривів, відповідно, засобом «Вінсепт» (рідина) або «Вінсепт» (рідина) забарвлений, а також під час дезінфекції невеликих за площею поверхонь приміщень та інших об’єктів засобом «Вінсепт» (рідина) будь-яким методом не потребується використання засобів індивідуального захисту.

4.3. Особливості застосування засобу для обробки окремих об’єктів: дезінфекцію невеликих за площею поверхонь приміщень та інших об’єктів методами протирання ганчір’ям (серветками, тампонами), чищення щітками (йоржами), змоченими засобом «Вінсепт» (рідина), зрошення засобом та занурення у засіб допускається проводити у присутності осіб, які не мають безпосереднього відношення до проведення дезінфекції (хворих, пацієнтів, відвідувачів, пасажирів, персоналу тощо) без використання ними засобів індивідуального захисту. Завантаження та вивантаження занурюваних у засіб об’єктів здійснюють у призначених для цього добре провітрюваних приміщеннях за відсутності сторонніх осіб.

Дезінфекцію невеликих за площею поверхонь приміщень та інших об’єктів у дитячих закладах доцільно здійснювати методом протирання за відсутності дітей під час проведення дезінфекції.

Після дезінфекції поверхонь приміщень та інших об’єктів засобом не вимагається проведення вологого прибирання приміщень та змивання залишків засобу з поверхонь об’єктів обробки, оскільки засіб повністю випаровується з оброблених поверхонь, а також має місце пролонгована антимікробна дія засобу.

Після дезінфекції невеликих за площею поверхонь приміщень та інших об’єктів методами протирання ганчір’ям (серветками, тампонами), чищення щітками (йоржами), змоченими засобом, зрошення засобом та занурення у засіб не вимагається провітрювання приміщень, в яких проводилась дезінфекція.

4.4. Методи утилізації засобу: «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях повністю випаровується з поверхні шкіри та оброблених об’єктів, тому відпрацьованого засобу немає.

Засіб з вичерпаним строком придатності або некондиційний внаслідок порушення умов зберігання передається на договірних умовах спеціалізованим організаціям або постачальнику для переробки чи утилізації.

При випадковому розливанні великої кількості засобу слід забезпечити інтенсивне провітрювання приміщення. Пролитий засіб зібрати інертним абсорбуючим матеріалом (піском, землею, силікагелем тощо) в окремий контейнер з кришкою та утилізувати згідно з правилами утилізації відповідної категорії відходів; за відсутності матеріалу для збирання пролитий засіб змити великою кількістю води. При випадковому розливанні невеликої кількості засобу слід змити його водою. Роботи з прибирання розлитого засобу необхідно проводити з дотриманням правил особистої безпеки; роботи з прибирання великої кількості розлитого засобу необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту шкіри (халат, шапочка, гумові рукавички), органів дихання (ватно-марлева пов’язка, медична маска, універсальний респіратор типу «Пелюстка», РПГ-67, РУ-60М з патроном марки А або аналогічний) та очей (захисні окуляри з боковим захистом типу ПО-2, ПО-3, моноблок або аналогічні).

 

5. ОЗНАКИ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ. ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ОТРУЄННІ

5.1. Ознаки гострого отруєння: не відмічено.

5.2. Заходи першої допомоги при подразненні органів дихання: при дотриманні умов застосування засобу та за відсутності підвищеної чутливості до його компонентів гостре респіраторне отруєння засобом неможливе.

При подразненні органів дихання та/або погіршенні загального стану (наприклад, при розливанні великої кількості засобу або за наявності індивідуальної чутливості до його компонентів) необхідно припинити роботу із засобом, постраждалого вивести на свіже повітря або в добре провітрюване приміщення, забезпечити спокій, розстібнути тісний одяг. Дати постраждалому прополоскати рот і носоглотку питною водою кімнатної температури, дати тепле питво (молоко, чай або воду). При необхідності звернутись до лікаря, показати лікарю етикетку засобу.

5.3. Заходи першої допомоги при попаданні засобу в очі: при випадковому попаданні засобу в очі необхідно терміново промити їх проточною водою протягом 10-15 хвилин. У разі подразнення слизових оболонок очей закапати в очі по 1-2 краплі 20-30%-го розчину сульфацилу натрію (альбуциду). При необхідності звернутись до лікаря, показати лікарю етикетку засобу.

5.4. Заходи першої допомоги при попаданні засобу на шкіру: не потребуються, оскільки засіб призначений, зокрема, для обробки шкіри. Особам з підвищеною чутливістю до компонентів засобу при випадковому попаданні засобу на шкіру потрібно ретельно промити цю ділянку шкіри проточною водою.

5.5. Заходи першої допомоги при попаданні засобу до шлунку: при випадковому попаданні засобу до шлунку необхідно ретельно прополоскати ротову порожнину питною водою кімнатної температури та випити декілька склянок питної води з 10-20 подрібненими таблетками активованого вугілля. Не викликати блювання! При необхідності звернутись до лікаря, показати лікарю етикетку засобу.

 

6. УПАКОВКА, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ЗАСОБУ

6.1. Упаковка засобу: «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях випускається у пластикових ємностях (флаконах, пляшках, каністрах тощо) об’ємом від 50 мл до 20 л. Засіб може постачатися у комплекті з ліктьовими та/або помповими дозаторами, диспенсерами, розпилювачами, іншими дозуючими пристроями.

Також випускаються готові до застосування одноразові серветки із нетканого матеріалу різного розміру, просочені засобом «Вінсепт» (рідина):

● окремо відривні серветки у вигляді перфорованої стрічки з 10-500 серветок, сформованої в рулон та упакованої в герметичну ємність-диспенсер (банки, відра тощо) відповідного розміру зі щільного полімерного матеріалу з двома кришками (зовнішня кришка – затискна, внутрішня кришка – з функціональною проріззю для вилучення однієї серветки);

● серветки в пакетах з полімерного матеріалу з клапаном для герметизації по 10-150 серветок; 

●  серветки в індивідуальних герметичних пакетах – упаковках «саше» по 1-2 серветки.

Асортимент упаковки та розфасовки засобу «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях, а також серветок, просочених засобом «Вінсепт» (рідина), може бути змінений та/або доповнений.

6.2. Умови транспортування засобу: транспортування засобу «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях, а також серветок, просочених засобом «Вінсепт» (рідина), здійснюють у критих транспортних засобах усіма видами транспорту (автомобільним, залізничним, водним, авіаційним) згідно з правилами перевезення відповідної категорії вантажів.

6.3. Умови зберігання засобу: «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях, а також серветки, просочені засобом «Вінсепт» (рідина), зберігають у щільно закритій упаковці виробника, при температурі від -5 до +25 °С, у критих, сухих, добре провітрюваних приміщеннях, подалі від джерел відкритого вогню та тепла, у захищених від прямого сонячного світла, недоступних для дітей і загального користування місцях, окремо від легкозаймистих речовин і харчових продуктів. Засіб не змінює своїх властивостей при мінусовій температурі. Наявність осаду не впливає на якісні властивості засобу.

6.4. Гарантійний термін зберігання засобу: гарантійний термін зберігання засобу «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях – 3 роки від дати виготовлення (в т.ч. у відкритій та повторно закритій упаковці).

Гарантійний термін зберігання серветок, просочених засобом «Вінсепт» (рідина), становить 3 роки від дати виготовлення серветок до першого відкривання упаковки.

Після першого відкривання упаковки для застосування серветок та закривання упаковки кришкою або клапаном для герметизації (крім серветок в упаковках «саше»), при дотриманні правил експлуатації та умов зберігання, серветки, просочені засобом «Вінсепт» (рідина), зберігають дезінфекційні властивості протягом 90 днів з дати першого відкривання упаковки.

Щоб не допускати передчасного висихання серветок, необхідно щоразу після вилучення серветки з упаковки щільно закривати упаковку кришкою або клапаном для герметизації.

 

7. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА АНАЛІТИЧНІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

7.1. Контроль засобу: якщо на момент використання цих Методичних вказівок згадані в них ГОСТ, ДСТУ та/або інші нормативні документи втратять чинність, слід керуватися відповідними нормативними документами, чинними на момент використання цих Методичних вказівок.

7.2. «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях контролюють за наступними показниками якості: зовнішній вигляд, колір, запах, показник pH, відносна густина, вміст у засобі спирту етилового, спирту ізопропілового та 2-феноксіетанолу, згідно з таблицею 3.

Таблиця 3. Показники якості дезінфекційного засобу «Вінсепт» (рідина) в обох модифікаціях № з/п

Найменування показника	Норма	Метод контролю
Зовнішній вигляд, колір	Однорідна прозора рідина, безбарвна або коричнева (маркувальна), залежно від модифікації	згідно з п. 7.3 2
Запах	Специфічний запах спиртів або ароматизатора (за наявності)	згідно з п. 7.4 3
Показник концентрації водневих іонів (рН)	6,0-8,0	згідно з п. 7.5 4
Відносна густина при 20 °С, г/см3	0,85-0,95	згідно з п. 7.6 5
Вміст спирту етилового, %	67,5-70,0	згідно з п. 7.7 6
Вміст спирту ізопропілового, %	1,0-2,5	згідно з п. 7.8 7
Вміст 2-феноксіетанолу, %	0,05-2,5	згідно з п. 7.9

 

7.3. Визначення зовнішнього вигляду та кольору: зовнішній вигляд і колір оцінюють візуально. Для цього широкогорлу колбу ємністю 250 см3 з прозорого скла з поліетиленовою пробкою наповнюють на 2/3 засобом, що досліджується, та розглядають засіб при кімнатній температурі у штучному або розсіяному сонячному світлі. Прозорість засобу визначають, розглядаючи його на чорному фоні; колір – на білому фоні. Результати оцінювання порівнюють з даними специфікації.

7.4. Визначення запаху: запах оцінюють органолептично. Для цього 5 см3 засобу, що досліджується, наносять на горизонтальну скляну поверхню та визначають його запах. Засіб витримує випробування, якщо має легкий чи помірний запах спиртів або спиртів та ароматизатору (за наявності).

7.5. Визначення показника рН: випробування проводять потенціометричним методом з використанням скляного рН-електроду. Засіб витримує випробування, якщо значення показника рН при 20 °С знаходиться в межах 6,0-8,0.

7.6. Визначення відносної густини: випробування проводять на вібраційному денсиметрі. Засіб витримує випробування, якщо відносна густина при 20 °С знаходиться в межах 0,85-0,95 г/см³ .

7.7. Визначення вмісту спирту етилового: визначення масової частки спирту етилового базується на методі газорідинної хроматографії (GC) в діапазоні значень від 400 до 800 г/кг, з відносною розширеною невизначеністю U=15% при коефіцієнті покриття k=2.

7.7.1. Засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої:

● газовий хроматограф HP 6890 Plus з полум’яно-іонізаційним детектором, обладнаний автоматичним пристроєм для введення статичної парової фази HP 7694 Headspace Sampler, або аналогічний;

● колонка капілярна аналітична HP-624 (довжина 30 м, внутрішній діаметр 32 мм, товщина плівки нерухомої фази 1,8 мкм) або аналогічна; 

● ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г і ціною поділки 0,1 мг згідно з ДСТУ 7270; 

● циліндри 1-50, 1-500 згідно з чинною нормативною документацією;

● колби мірні з пробками 2-200-2, 2-100-1, 2-50-1, 2-25-2, 2-1000-2 згідно з чинною нормативною документацією; 

●  піпетки з однією поділкою 2-2-5, 2-2-10, 2-2-25, 2-2-50 згідно з чинною нормативною документацією; 

●  дозатор змінного об’єму 0,5-2,5 см³ згідно з чинною нормативною документацією;

● піпетки градуйовані 1-2-2-1, 1-2-2-2, 1-2-2-5, 1-2-2-10 згідно з чинною нормативною документацією;

● скляні флакони з гвинтовими кришками з силіконовим ущільнювачем згідно з чинною нормативною документацією; 

● склянка з брунатного скла ємністю 1,0 дм³ згідно з чинною нормативною документацією;

● апарат для струшування згідно з чинною нормативною документацією; 

● термостат рідинний t 20±0,1 °C згідно з чинною нормативною документацією; 

● флакони ємністю 20 см³ для автоматичного пристрою введення статичної парової фази згідно з чинною нормативною документацією; 

●  гвинтові ковпачки з силіконовим ущільнювачем для закупорювання флаконів згідно з чинною нормативною документацією;

● обтискний інструмент для закупорювання флаконів згідно з чинною нормативною документацією; 

● холодильник побутовий згідно з чинною нормативною документацією.

7.7.2. Реактиви та матеріали: 

● спирт етиловий (SIGMA-ALDRICH CAS №64-17-5); 

●  ацетальдегід (SIGMA-ALDRICH CAS №75-07-0); 

●  ацетон х.ч. згідно з чинною нормативною документацією; 

●  спирт ізопропіловий (SIGMA-ALDRICH CAS №67-63-0); 

● метанол (SIGMA-ALDRICH CAS №67-56-1); 

●  натрій хлористий х.ч. згідно з чинною нормативною документацією;

● спирт н-пропіловий (SIGMA-ALDRICH CAS №71-23-8);

● спирт ізобутиловий (SIGMA-ALDRICH CAS №75-65-0); 

● мідь сірчанокисла ч.д.а. згідно з чинною нормативною документацією; 

●  вода дистильована згідно з чинною нормативною документацією; 

●  гелій марки «А» згідно з чинною нормативною документацією;

● азот особливої чистоти згідно з ДСТУ ГОСТ 9293; 

●  водень марки «А» згідно з чинною нормативною документацією; 

●  повітря 0 класу забрудненості згідно з чинною нормативною документацією.

Усі особливо чисті речовини повинні мати паспорт або сертифікат, в якому зазначено вміст основної речовини.

Допускається застосовувати засоби вимірювальної техніки, допоміжні пристрої, реактиви та матеріали з технічними і метрологічними характеристиками не гірше вказаних.

7.7.3. Метод проведення аналізу: 

Принцип методу полягає у переведенні летючих компонентів, у т.ч. спирту етилового, з розчину у парову фазу, її введенні до хроматографа та розділенні суміші на капілярній колонці з подальшою реєстрацією сигналу на полум’яно-іонізаційному детекторі.

Спирт етиловий та інші летючі органічні сполуки визначаються в розведеному розчині продукту, що досліджується, за допомогою газової хроматографії з полум’яно-іонізаційним детектором.

Підготовлену пробу зразку, робочі розчини сумішей, суміш для перевірки часу утримання нагрівають у закупореному флаконі. Це дозволяє врівноважити вміст летючих компонентів, присутніх у рідині та у паровій фазі. Частину рівноважної проби пари вводять в колонку газового хроматографа.

Масову частку спирту етилового визначають методом внутрішнього стандарту, за залежністю відношення площ хроматографічних піків спирту етилового та внутрішнього стандарту (спирту н-пропілового) від масової частки спирту етилового в розчині.

7.7.4. Умови проведення аналізу:

● температура повітря у приміщенні: від 18 до 24^оС; 

●  відносна вологість повітря (при температурі 25^оС): не більше 80%; 

●  атмосферний тиск: від 84,0 до 106,7 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.); 

●  напруга в електричній мережі змінного струму: 220±20 В; 

●  частота електричного струму в мережі: 50±1 Гц.

7.7.5 . Підготовка до аналізу:

Приготування робочих розчинів сумішей для градуювання хроматографа: робочі розчини сумішей спирту етилового готують гравиметрично в мірних колбах з пробками. Маси наважок (за умови використання абсолютного спирту етилового), об’єми мірних колб і масові концентрації розчинів, що готуються, наведені в таблиці 4. При використанні спирту етилового з масовою часткою менше 99% масу наважок необхідно скоригувати, враховуючи його реальний вміст.

Таблиця 4. Концентрація робочих розчинів сумішей спирту етилового

Концентрація, г/дм3	Холостий розчин	Суміш A	Суміш B	Суміш C	Суміш D	Суміш E	Суміш F
	0,0	0,40	0,50	0,60	0,70	0,80	0,65
Маса наважки спирту етилового, г	0,0	0,4000 ±0,004	0,5000 ±0,005	0,6000 ±0,006	1,4000 ±0,014	0,8000 ±0,008	0,6500 ±0,007
Об’єм колби, дм3	0,1	0,1	0,1	0,1	0,2	0,1	0,1

 

Робочий розчин суміші D готують у мірній колбі ємністю 200 см³ , оскільки цей розчин використовується додатково в якості контрольного зразка.

Мірні колби маркують відповідно до таблиці 4 для кожного з розчинів:

- холостий розчин;

- робочі розчини сумішей спирту етилового (А-F).

В ряд мірних колб за допомогою дозатора змінного об’єму вводять відповідну до маркування кількість спирту етилового та приблизно по 40 см³ води дистильованої. Закривають колби пробками та ретельно перемішують вміст колб. Витримують у термостаті при t 20±0,1 °C протягом 20 хвилин. Доводять вміст колб до міток водою дистильованою, закривають колби пробками та ретельно перемішують вміст колб.

Скляні флакони з гвинтовими кришками з силіконовим ущільнювачем маркують відповідно до таблиці 4, після чого переносять розчини у ці флакони відповідно до маркування.

Холостий розчин готують з тієї ж води дистильованої, яку застосовували при приготуванні стандартних розчинів.

Строк придатності розчинів – 3 місяці від дати приготування за умови зберігання у холодильнику при температурі від 4 до 10 ^оС.

Приготування розчину внутрішнього стандарту: в мірну колбу ємністю 1,0 дм³ вводять приблизно 300 см³ води дистильованої та переносять кількісно попередньо зважені 20,0±0,01 г натрію хлористого, 0,5±0,01 г міді сульфату, 3,5±0,01 г спирту н-пропілового, 0,75±0,01 г спирту ізобутилового. Закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби до повного розчинення твердих речовин. Витримують у термостаті при t 20,0±0,1 °C протягом 20 хвилин. Доводять вміст колби до мітки водою дистильованою, закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби.

Переносять розчин у склянку з брунатного скла ємністю 1,0 дм³ і наносять на склянку відповідне маркування.

Строк придатності розчину – 1 рік від дати приготування за умови зберігання у холодильнику при температурі від 4 до 10 ^оC.

Приготування розчину суміші для перевірки часу утримання: в мірну колбу ємністю 100 см³ вводять невелику кількість води дистильованої та додають за допомоги піпеток 0,06±0,01 г ацетальдегіду, 0,12±0,01 г спирту метилового, 0,06±0,01 г ацетону, 0,08±0,01 г спирту ізопропілового. Доводять вміст колби до мітки водою дистильованою, закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби.

Переносять розчин у скляний флакон з гвинтовим ковпачком з силіконовим ущільнювачем і наносять на флакон відповідне маркування.

Строк придатності розчину – 1 рік від дати приготування за умови зберігання у холодильнику при температурі від 4 до 10 ^оC. 7.7.6. Підготовка до хроматографування: Усі засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої готують до роботи згідно з відповідними настановами з експлуатації.

7.7.7. Побудова градуювальної залежності відношення площ хроматографічних піків спирту етилового та внутрішнього стандарту (спирту н-пропілового) від масової частки спирту етилового в розчині:

Перед початком роботи з робочими розчинами сумішей для градуювання хроматографа, розчином суміші для перевірки часу утримання та розчином внутрішнього стандарту необхідно дати їм дійти кімнатної температури (приблизно 30 хвилин).

По одному флакону ємністю 20 см³ для автоматичного пристрою введення статичної парової фази маркують для кожного з наступних розчинів: 

● холостий розчин; 

●  розчин суміші для перевірки часу утримання; 

●  робочі розчини сумішей спирту етилового (А-E); 

●  робочий розчин суміші F для контролю похибки вимірювань масової частки спирту етилового у двох примірниках; 

●  необхідна кількість контрольних зразків для перевірки калібрування.

В якості контрольного зразка використовують розчин суміші D, який аналізується у двох примірниках після кожного 10-го флакону та наприкінці кожної послідовності вимірювань.

До кожного флакону з послідовності додають за допомогою піпеток по 1,0 см³ розчину внутрішнього стандарту та по 0,5 см³ розчину, що відповідає маркуванню на флаконі. За допомогою обтискного інструменту закупорюють флакони ковпачками з силіконовим ущільнювачем.

Програмують хроматографічну систему для вимірювань згідно з підпунктами 7.7.12 і 7.7.13. Виконують хроматографування послідовності згідно з підпунктом 7.7.9.

Черговість розташування градуювальних розчинів – від меншої до більшої масової частки спирту етилового.

Градуювальну характеристику встановлюють за п’ятьма значеннями масової частки спирту етилового. Кожна точка градуювальної характеристики – це середнє арифметичне двох результатів спостережень. Розрахунок градуювальної характеристики, яка описує залежність площі хроматографічного піку від масової частки спирту етилового, виконують методом найменших квадратів.

Градуювальну характеристику визнають задовільною, якщо коефіцієнт кореляції відповідає умові r≥0,99. Якщо отримане значення коефіцієнта кореляції r<0,99, то градуювальну характеристику вважають незадовільною, з’ясовують та усувають причини, після чого повторюють процедуру побудови градуювальної характеристики.

Градуювальну характеристику встановлюють не рідше одного разу на 3 місяці.

7.7.8 . Підготовка проб до аналізу:

У мірну колбу ємністю 100 см³ відбирають 1,0±0,01 г аналітичної проби – зразка засобу. Додають приблизно 40 см³ води дистильованої, закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби. Витримують у термостаті при t 20,0±0,1 °C протягом 20 хвилин. Доводять вміст колби до мітки водою дистильованою, закривають колбу пробкою та ретельно перемішують вміст колби.

У скляний флакон ємністю 20 см³ вводять 1,0 см³ розчину внутрішнього стандарту, 0,5 см³ розчину засобу, що досліджується, та закупорюють флакон ковпачком. Аналогічно підготовляють паралельну пробу.

Строк придатності підготовлених проб для проведення аналізу – 2 доби від дати приготування за умови зберігання при кімнатній температурі.

7.7.9. Проведення аналізу:

Флакони з розчинами розташовують в автоматичному пристрої для введення статичної парової фази у наступній послідовності:

- холостий розчин;

- розчин суміші для перевірки часу утримання;

- п’ять градуювальних розчинів.

Черговість розташування градуювальних розчинів – від меншої до більшої масової частки спирту етилового.

Розчин суміші F для контролю похибки вимірювань масової частки спирту етилового вимірюють у двох примірниках після проведення градуювання. Середнє арифметичне цих двох вимірювань повинно бути в межах ±15% значення масової частки спирту етилового, атестованого за процедурою приготування. Якщо ця умова не виконується, то процедуру контролю похибки вимірювань повторюють. Якщо результати повторного контролю похибки вимірювань незадовільні, то виконання вимірювань припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до незадовільних результатів.

Розчин суміші D для перевірки калібрування вимірюють у двох примірниках після кожного 10-го флакону та наприкінці кожної послідовності вимірювань. Середнє арифметичне цих двох вимірювань повинно бути в межах ±10% значення масової частки спирту етилового, атестованого за процедурою приготування. Якщо ця умова не виконується, то всі вимірювання після останнього прийнятного контрольного зразка повторюють.

Всі зразки засобу вимірюють у двох примірниках. Результати вимірювань кожного з двох примірників одного зразка засобу повинні бути в межах ±10% середнього арифметичного цих двох вимірювань. Якщо ця умова не виконується, то вимірювання зразка засобу у двох примірниках повторюють. Якщо результати повторних вимірювань незадовільні, то виконання вимірювань припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до незадовільних результатів.

Виконують хроматографування підготовленої послідовності. Ідентифікацію піку спирту етилового на хроматограмі здійснюють за часом утримання згідно з таблицею, яка зберігається у хроматографічній системі.

Виконують розрахунки масової частки спирту етилового в підготовленій пробі за градуювальним графіком.

 Масову частку спирту етилового в пробі (ρi, г/дм3 ), де i – порядковий номер вимірювання (i =1;2), обчислюють за формулою:

       ρi = Si × Ki × Mст    ×100,

Sст × Mп

де:

Sі – площа хроматографічного піку спирту етилового в досліджуваному розчині;

Ki – калібрувальний коефіцієнт;

Mст – маса доданого внутрішнього стандарту, г;

Sст – площа хроматографічного піку внутрішнього стандарту;

Mп – маса проби, г.

Результат обчислень з точністю до третьої значущої цифри записують у робочий журнал.

 Масову частку спирту етилового в пробі (ωi, г/кг), де i – порядковий номер вимірювання (i =1;2), обчислюють за формулою:

ωi = ρi × j × 100 ,

m

де:  

ρi – масова частка спирту етилового, визначена за градуювальним графіком або за першою формулою, г/дм³ ;

j – перевідний коефіцієнт, j = 1 дм³ ;

m – наважка проби, кг.

Результат обчислень з точністю до третьої значущої цифри записують у робочий журнал.

7.7.10. Опрацювання та оформлення результатів аналізу:

За результат аналізу масової частки спирту етилового (ω, г/кг) приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень при довірчій вірогідності Р=0,95, яке обчислюють за формулою:

ω = ω1 + ω2 ,

     2

де:

ω1, ω2 – результати паралельних визначень масової частки спирту етилового у двох примірниках одного зразка засобу, г/кг.

Результат аналізу масової частки спирту етилового у засобі, що досліджується, представляють у вигляді:

ω = Значення, г/кг; U=15%; k=2.

Результат аналізу оформлюють у вигляді протоколу, який засвідчують підписом особи, що виконувала вимірювання, та підписами інших уповноважених осіб згідно з процедурами, встановленими у лабораторії, де проводилися вимірювання.

7.7.11. Контроль похибки результатів аналізу:

Контроль збіжності вимірювань: контроль збіжності вимірювань виконують при кожному вимірюванні масової частки спирту етилового в пробі засобу, що досліджується.

Розходження результатів визначень масової частки спирту етилового в пробі засобу визнають задовільним, якщо виконується умова:

| ω1 – ω2 | ≤ 0,1 × (ω1 + ω2),

де:  

ω1, ω2 – результати паралельних визначень масової частки спирту етилового у двох примірниках одного зразка засобу, г/кг.

Якщо ця умова не виконується, то процедуру контролю збіжності вимірювань повторюють. Якщо результати повторного контролю збіжності вимірювань незадовільні, то виконання вимірювань припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до незадовільних результатів.

Контроль похибки вимірювань: контроль похибки вимірювань масової частки спирту етилового в пробі засобу, що досліджується, виконують за результатами вимірювань контрольного розчину суміші F.

Вимірювання масової частки спирту етилового у контрольному розчині суміші F необхідно проводити:

- перед початком випробувань;

- при незадовільних результатах контролю збіжності визначень;

- при зміні реактивів, робочих розчинів та/або обладнання.

Вимірювання контрольного розчину суміші F виконують згідно з підпунктом 7.7.9 (абзац третій).

Масову частку спирту етилового (ρk, г/дм3 ) обчислюють за формулою:

ρk = ρ1 + ρ2 ,  

    2

де:

ρ1, ρ2 – результати паралельних визначень масової частки спирту етилового у двох примірниках контрольного розчину суміші F, г/дм³ .

Результат обчислень з точністю до третьої значущої цифри записують у робочий журнал.

Результат контролю похибки вимірювань визнають задовільним, якщо виконується умова:

| ρk – ρ0 | ≤ 0,15 × ρ0 ,

де:

ρk – результат визначення масової частки спирту етилового у контрольному розчині суміші F, г/дм³ ;

ρ0 – значення масової частки спирту етилового у контрольному розчині суміші F, г/дм³ .

Якщо ця умова не виконується, то процедуру контролю похибки вимірювань повторюють. Якщо результати повторного контролю похибки вимірювань незадовільні, то виконання вимірювань припиняють, з’ясовують та усувають причини, що призвели до незадовільних результатів.

7.7.12. Параметри налаштування газового хроматографа:

- газ-носій: гелій марки «А» згідно з чинною нормативною документацією;

- газ для обдування детектора: азот особливої чистоти згідно з ДСТУ ГОСТ 9293;

- температура детектора: 300 °С;

- тиск в лінії допоміжного виходу (наддування флакону): 24,0 psi.

Програма термостата колонки:

- початкова температура термостата колонки: 40 °C;

- час утримання початкової температури: 4 хв.;

- швидкість підйому температури термостата 1: 10 °C/хв.;

- кінцева температура термостата 1: 100 °C; - час утримання кінцевої температури термостата 1: 3 хв.;

- швидкість підйому температури термостата 2: 50 °C/хв.;

- кінцева температура термостата 2: 240 °C;

- час утримання кінцевої температури термостата 2: 3 хв.

Задній інжектор:

- режим роботи: розділення потоку у співвідношенні 55:1;

- температура інжектора: 120°C;

- режим економії газу: вкл.;

- час включення режиму економії газу: 2 хв.

Колонка:

- об’ємна витрата газу через колонку: 1,7 см3 /хв.;

- режим регулювання потоку: постійний потік.

7.7.13 . Параметри налаштування автоматичного пристрою для введення статичної парової фази:

- температура термостата: 75 °C;

- температура крана перемикання та петлі для дозування: 100 °C;

- температура передавальної лінії: 110 °C;

- час циклу хроматографа: 26,5 хв.;

- час термостатування: 25 хв.;

- час застосування тиску наддування флакону: 0,2 хв.;

- час заповнення петлі для дозування: 0,2 хв.;

- час врівноваження тиску в петлі для дозування: 0,05 хв.;

- час введення проби: 1,0 хв.;

- режим струшування: слабкий.

7.8. Визначення вмісту спирту ізопропілового: визначення масової частки спирту ізопропілового базується на методі газової хроматографії.

7.8.1. Обладнання та реактиви:

- аналітичний газовий хроматограф з плазмово-іонізаційним детектором і стандартною колонкою ТОО × 0,3 см згідно з чинною нормативною документацією;

- ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г згідно з ДСТУ 7270;

- мікрошприц ємністю 10 мкл згідно з чинною нормативною документацією;

- колби мірні ємністю 50 см3 згідно з чинною нормативною документацією;

- піпетки ємністю 2 см3 згідно з чинною нормативною документацією; - спирт ізопропіловий х.ч. – аналітичний стандарт – згідно з чинною нормативною документацією;

- ізобутанол х.ч. згідно з чинною нормативною документацією;

- адсорбент полісорб-1 (0,10-0,25 мм) згідно з чинною нормативною документацією;

- азот газоподібний згідно з чинною нормативною документацією;

- водень газоподібний згідно з чинною нормативною документацією;

- повітря, стиснене в балоні, або від компресора; - вода дистильована згідно з чинною нормативною документацією.

7.8.2. Підготовка до аналізу:

Приготування основного градуювального розчину: в мірну колбу ємністю 50 см³ вводять приблизно 0,35 г спирту ізопропілового, зваженого з аналітичною точністю, доводять об’єм до мітки водою дистильованою, ретельно перемішують, зважують вміст колби та віднімають від результату масову частку спирту в приготованому основному градуювальному розчині.

Приготування робочого градуювального розчину: в мірну колбу ємністю 50 см³ вводять 2 см³ основного градуювального розчину спирту ізопропілового, доводять об’єм до мітки водою дистильованою та перемішують. Вираховують масову частку спирту в робочому градуювальному розчині з урахуванням розбавлення. 2 см³ робочого градуювального розчину вводять у хроматограф і з одержаних хроматограм визначають час утримання та площу хроматографічного піку спирту ізопропілового в робочому градуювальному розчині.

7.8.3. Умови роботи хроматографа: 

- об’ємні витрати, см3 /хв.: азот  40, водень – 30, повітря – 300;
- температура, °С: колонки – 100, випарювача – 200, детектора – 220;
- об’єм введеної дози: 2 мкл;
- порядок виходу: ізопропанол, пропанол.

7.8.4. Проведення аналізу:

У мірну колбу ємністю 50 см³ вводять 0,5 см³ аналізованого засобу, доводять об’єм до мітки водою дистильованою, перемішують і хроматографують розчин.

З одержаних хроматограм визначають площу хроматографічного піку спирту ізопропілового в досліджуваному розчині.

7.8.5 . Опрацювання результатів аналізу:

Масову частку спирту ізопропілового (Y) у відсотках обчислюють за формулою:

Y = S × Cгр/Sгр,

де:

S – площа хроматографічного піку спирту ізопропілового в досліджуваному розчині;

Cгр – масова частка спирту ізопропілового в робочому градуювальному розчині, %;

Sгр – площа хроматографічного піку спирту ізопропілового в робочому градуювальному розчині.

За результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох паралельних визначень.

Припустима відносна сумарна похибка результату аналізу становить ±12% при довірчій вірогідності P=0,95.

7.9. Визначення вмісту 2-феноксіетанолу:   визначення масової частки 2-феноксіетанолу базується на методі газорідинної хроматографії із застосуванням внутрішнього еталона.

7.9.1. Обладнання та реактиви:

- аналітичний газовий хроматограф з плазмово-іонізаційним детектором і стандартною колонкою ТОО × 0,3 см згідно з чинною нормативною документацією;
- ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г згідно з ДСТУ 7270;
- мікрошприц ємністю 10 мкл згідно з чинною нормативною документацією;
- колби мірні ємністю 100 см3 , 250 см3 згідно з чинною нормативною документацією;
- піпетки ємністю 2 см3 згідно з чинною нормативною документацією;
- спирт етиловий х.ч. – аналітичний стандарт – згідно з чинною нормативною документацією;
- речовина-еталон – 1-тетрадеканол (спирт тетрадециловий) згідно з чинною нормативною документацією;
- 2-феноксіетанол згідно з чинною нормативною документацією;
- адсорбент полісорб-1 (0,10-0,25 мм) згідно з чинною нормативною документацією;
- азот газоподібний згідно з чинною нормативною документацією;
- водень газоподібний згідно з чинною нормативною документацією;
- повітря, стиснене в балоні, або від компресора;
- вода дистильована згідно з чинною нормативною документацією.

7.9.2 . Підготовка до аналізу:

Приготування розчину спирту тетрадецилового: в мірну колбу ємністю 100 см3 вводять 2 г спирту тетрадецилового та доводять об’єм до мітки спиртом етиловим.

Приготування градуювальних розчинів: градуювальні розчини готують у трьох примірниках при температурі навколишнього повітря 18-20 °С.

Мірні колби з пришліфованими пробками маркують відповідно до таблиці 5. У зважені колби вводять по 8 см³ води дистильованої та знову зважують колби. Дозують 2-феноксіетанол згідно з таблицею 5 і знову зважують колби. Потім у колби додають по 5 см3 розчину спирту тетрадецилового, по 8 см3 спирту етилового та ретельно перемішують вміст колб.

Таблиця 5. Маса 2-феноксіетанолу в градуювальних розчинах Порядковий номер градуювального розчину

Порядковий номер градувального елемента	1	2	3
Маса 2-феноксіетанолу в градуювальному розчині, г	0,10	0,12	0,14

 

 

7.9.3 . Проведення аналізу:

В колбі з пришліфованою пробкою зважують 9,5-10,5 г аналізованого засобу. Результати зважування записують з точністю до четвертого десяткового знаку. Вираховують масу наважки проби (М, г).

В колбу додають 5 см³ розчину спирту тетрадецилового, закривають колбу пробкою, ретельно перемішують і хроматографують вміст колби.

Для отримання кінцевого результату вимірювань проводять вищенаведену процедуру з трьома наважками аналізованого засобу. Вимірювання виконують при режимних параметрах згідно з таблицею 6.

Таблиця 6. Режимні параметри проведення аналізу

Найменування умов і параметрів хроматографування	Хроматографування на насадковій колонці
Температура термостата колонок	140±3 о С
Температура випарника (інжектора)	250 о С
Температура детектора	190 о С
Швидкість потоку газу-носія	70 см3 /хв
Витрата повітря	300±20 см3 /хв.
Витрата водню	30±3 см3 /хв
Об’єм проби, що вводиться	1,0 мм3
Швидкість діаграмної стрічки	240 мм/год

 

7.9.4. Опрацювання результатів аналізу:

Масову частку 2-феноксіетанолу в пробі (Хi) у відсотках, де і – порядковий номер вимірювання (і=1;2;3), обчислюють з точністю до третього десяткового знаку за формулою:

   Xi = Si × Ki × Mет × 100,
Sет × Mп

де:

Si – площа хроматографічного піку 2-феноксіетанолу в досліджуваному розчині;
Ki – калібрувальний коефіцієнт;
Mет – маса доданої речовини-еталона, г;
Sет – площа хроматографічного піку речовини-еталона;
Мп – маса проби, г.

За результат аналізу приймають середнє арифметичне трьох паралельних визначень та перевіряють прийнятність одиничних результатів вимірювань. Результат визначення масової частки 2-феноксіетанолу в пробі засобу визнають задовільним, якщо виконується умова:

Xi max – Xi min × 100 ≤ 15,
X                 

де: 

Xi max – максимальне значення масової частки 2-феноксіетанолу, %;
Xi min – мінімальне значення масової частки 2-феноксіетанолу, %.

Результат аналізу масової частки 2-феноксіетанолу у засобі, що досліджується, представляють у вигляді:

(X±U)%, k=2.

Розширена невизначеність вимірювань (при коефіцієнті охоплення k=2): U=0,1X, %, де Х – масова частка 2-феноксіетанолу в пробі засобу, %.

Наведена невизначеність вимірювань відповідає межам припустимої відносної сумарної похибки результату аналізу 10% при довірчій вірогідності Р=0,95. Значення Х та U вказують з двома знаками після коми.