АРОМІЛ ГІДРОЖЕЛЬ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (ІНСТРУКЦІЯ ПО ЗАСТОСУВАННЮ)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший заступник
головного державного санітарного лікаря України
О.П. Кравчук
№375-1014
"16" квітня 2014
ІНСТРУКЦІЯ
(МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ)
щодо застосування дезінфекційного засобу
«Ароміл Гідрожель»
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Повна назва дезінфекційного засобу: «Ароміл Гідрожель».
1.2. Виробник засобу: фірма «Hygiéne & Nature» (Франція).
1.3. Склад засобу, вміст діючих та допоміжних речовин:
«Ароміл Гідрожель» містить спирт етиловий - 67,5-70,0%, спирт ізопропиловий 1,О-2,5%, 2-феноксіетанол - 0,05-2,5% (діючі речовини); гліцерин, інші компоненти, що забезпечують пролонговану дію та догляд за шкірою, вода - до 100%. Засіб не містить потенційних алергенів і подразників (ароматизаторів, віддушок, барвників), не викликає алергічних реакцій і подразнень шкіри навіть при тривалому застосуванні.
1.4. Форма випуску та фізико-хімічні властивості засобу:
«Ароміл Гідрожель» - готовий до застосування спиртовий засіб у формі рідини, прозорий, безбарвний, рН - 8,0-8,5, відносна густина при 20°C - 0,86 - 0,885 г/см3 , стабільний при температурі до +25°C. B упаковці з відповідною насадкою може використовуватися як спрей. «Ароміл Гідрожель» має наступні властивості:
- високоефективний проти транзиторної і резидентної мікрофлори, чим забезпечує якісну хірургічну та гігієнічну дезінфекцію шкіри рук і тіла;
- зберігає високу ефективність у присутності протеїнів (білку, крові, сироватки);
- пом'якшує шкіру, зберігає еластичність і природний водно-жировий баланс;
- створює захисну плівку на шкірі, захшцаючи її від сухості та подразнень;
- має пролонговану антимікробну дію, що зберігається протягом не менше 3-х годин (у т.ч.під медичними та іншими рукавичками);
- забезпечує антиперспірантну дію, зменшує кількість вологи під рукавичками, що перешкоджає виділенню резидентної мікрофлори з глибоких шарів шкіри;
- спиртова складова засобу одночасно зі швидким ефектом антимікробної дії забезпечує знежирююче очищення шкіри, що сприяє якості дезінфекції та забезпечує пролонговану дію засобу. Знежирення шкіри також сприяє ефективному прилипанню хірургічної плівки;
- при застосуванні для дезінфекції поверхонь та інших об'єктів не пошкоджує поверхні та вироби з матеріалів, стійких до дії спирту.
1.5. Призначення засобу:
«Ароміл Гідрожель» призначений до застосування за наступними напрямками:
- хірургічна та гігієнічна дезінфекція рук медичного та обслуговуючого персоналу (хірургів і членів хірургічної бригади, операційних медичних сестер, акушерок та інших осіб, які беругь участь у проведенні операцій, прийомі пологів, здійсненні маніпуляцій, інвазійних втручань, догляді за пацієнтами тощо) у закладах охорони здоров,я та лікувально-профілактичних закладах усіх профілів, у т.ч. лікарнях, госпіталях, диспансерах (включаючи туберкульозні), дитячих медичних закладах і педіатричних відділеннях, пологових будинках, відділеннях неонатології, палатах, блоках і відділеннях реанімації та інтенсивної терапії новонароджених, хірургічних, терапевтичних, фізіотерапевтичних, фтизіатричних, інфекційних, акушерських, гінекологічних клініках і відділеннях, маніпуляційних і переїязувальних кабінетах, фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктах, патологоанатомічних відділеннях, клінічних, діагностичних, мікробіологічних, біохімічних, імунологічних, бактеріологічних, вірусологічних, серологічних лабораторіях (центрах), стоматологічних клініках, клініках пластичної хірургії, центрах 3 трансплантації органів, медичних профільних центрах, поліклініках, амбулаторіях, санаторіях, профілакторіях, реабілітаційних центрах, денних стаціонарах, закладах соціального захисту населення, геріатричних закладах, медико-санітарних частинах і медпункгах, донорських пунктах і пунктах переливання крові, на станціях (відділеннях) служби крові, станціях швидкої медичної допомоги, санітарному транспорті (каретах швидкої медичної допомоги тощо), у вогнищах інфекційних захворювань, в умовах надзвичайних ситуацій, на об'єктах цивільної оборони, міністерств (служб) оборони, надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ, інших міністерств, служб і відомств, установ пенітенціарної системи, митниці та прикордонних служб, санітарно-епідеміологічної, ветеринарної служб тощо;
- перед початком роботи та після закінчення робочої зміни;
- перед використанням рукавичок (гумових, латексних, пластикових);
- при оперативних втручаннях (хірургічних, акушерських тощо) і маніпуляціях, що вимагають хірургічної дезінфекції рук, у т.ч. до та після виконання інвазійних маніпуляцій;
- до та після кожного прямого контакту з пацієнтами (у т.ч. інфекційними хворими), обстеження та доглялу за пацієнтами (отримання продуктів харчування, сервіровка місця приймання їжі пацієнтом, годування хворих тощо);
- при роботі з потенційно інфікованим матеріалом (у мікробіологічних лабораторіях тощо);
- при кожному контакті з інфікованим матеріалом, біологічними рідинами, виділеннями, секретами, кров'ю та ії деривативами, контамінованими об'єктами тощо;
- при зборі медичних відходів;
- при проведенні масової імунізації;
- при виконанні дезінфекційних заходів в осередках інфекційних хвороб тощо;
- дезінфекція шкіри пацієнтів при інвазивних втручаннях (перед та після): при ін'єкціях, щепленнях, забиранні крові, пункціях (у т.ч. органів, суглобів, спинномозкового каналу), проведенні амніоцентезу, плеврального дренажу, установці внутрішньосудинних пристроїв (у т.ч. центрального венозного катетера), установці катетерів (у т.ч. для спинальної або епідуральної анестезії, аспіраційного), імплантації камери, проведенні внутрішньовенних, внутрішньом'язових, внутрішньошкірних, підшкірних маніпуляцій, проведенні дрібних хірургічних втручань, дезінфекція шкіри новонароджених і дітей при проведенні всіх видів маніпуляцій, дезінфекція ліктьових згинів донорів, дезінфекція дрібних ушкоджень шкіри тощо. Обробка засобом скарифікованої шкіри не ускладнює загоєння ран;
- перед- та післяопераційна дезінфекція шкіри пацієнтів: операційних полів, післяопераційних швів тощо;
- гігієнічні: дезінфекція рук персоналу дошкільних, дитячих, навчально-виховних закладів різних рівнів акредитації, санаторно-курортних і спортивно-оздоровчих закладів різного профілю, закладів соціального захисту населення, геріатричних закладів, аптечних закладів (аптек, аптечних пунктів, аптечних кіосків, аптечних складів), комунально-побугових об'єктів (пралень, перукарень, салонів краси, ЗРА-центрів, манікюрних, педікюрних, масажних кабінетів, косметологічних клінік і салонів, соляріїв, басейнів, саун, лазень тощо), підприємств агропромислового комплексу (тваринницьких, молокотоварних, птахівничих, інкубаційних,рибних тощо), харчопереробної промисловості (м'ясної, консервної, птахопереробної, яєчної, рибної, молочної, масложирової, плодоовочевої, сирної, кондитерської, хлібопекарської, підприємств з виробництва продуктів дитячого харчування, безалкогольних та алкогольних напоїв, мінеральних вод тощо), фармацевтичної, мікробіологічної, парфумерно-косметичної, хімічної, біотехнологічної промисловості, промислових підприємств, закладів готельного та ресторанного господарства, торговельних закладів, банківських установ, закладів зв'язку, рухомого складу та об'єктів забезпечення всіх видів транспорту (автомобільного, залізничного, метрополітену, водного, наземних об,єктів повітряного транспорту), об'єктів цивільної оборони, міністерств (служб) оборони, надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ, інших міністерств, служб і відомств, установ пенітенціарної системи, митниці та прикордонних служб, дезінфекційної, санітарно-епідеміологічної, ветеринарної служб, всіх інших об'єктів, діяльність яких вимагає дотримання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних норм і правил;
- гігієнічна дезінфекція рук дітей у дошкільних і навчально-виховних закладах, учнів навчальних закладів різних рівнів акредитації; пацієнтів медичних закладів;
- осіб, що перебувають у закладах соціального захисту населення, геріатричних закладах; осіб, що перебувають в установах пенітенціарної системи; пасажирів усіх видів транспорту (в т.ч. на залізничних вокзалах і станціях, у вагонах пасажирських поїздів, авіаційних і водних портах, водному транспорті, наземному та підземному громадському транспорті) тощо;
- гігієнічна дезінфекція рук у побуті: при догляді за новонародженими, дітьми, людьми похилого віку, хворими, у подорожах, при контакті з грошима, перебуванні у місцях тимчасового проживання, відвіданні лікарень і поліклінік, культурних і громадських закладів, місць масового скупчення людей, користуванні громадським транспортом, громадськими туалетами тощо, а також дезінфекція ін'єкційного поля населенням у побуті;
- дезінфекція шкіри та нігтів при манікюрі, педикюрі, татуажі, пірсинзі та інших процедурах, пов'язаних із пошкодженням шкіри;
- дезінфекція шкіри при дрібних травмах, інфекціях шкіри бактеріальної та грибкової етіології, а також з метою профілактики грибкових та інших інфекцій;
- дезінфекція шкіри рук і тіла в інших випадках, коли необхідне вжиття гігієнічних заходів, дотримання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних норм і правил;
- швидка дезінфекція поверхонь, виробів медичного призначення, інструментів (стоматологічних, косметологічних тощо), предметів особистої гігієни, надітих на руки рукавичок (гумових, латексних, пластикових) та інших об'єктів в ургентних ситуаціях.
«Ароміл Гідрожель» може застосовуватися також у пропускних барієрах (станціях гігієнічного контролю), що встановлюються в санпропускниках медичних та інших закладів, на підприємствах агропромислового комплексу, харчової, переробної промисловості тощо. Маються на увазі пропускні системи, що працюють за наступним (або подібним) принципом: руки підносяться до дезінфекційного боксу, система розбризкує дезінфекційний засіб, після дезінфекції рук відкривається турнікет.
1.6. Спектр антимікробної дії засобу:
«Ароміл Гідрожель» (рідина) виявляє антимікробні властивості по відношенню до:
- грампозитивних і грамнегативних бактерій (включаючи збудників туберкульозу, псевдотуберкульозу, дизентерії, холери, інших колітів, ентеритів, гастроентеритів, черевного тифу, паратифу, інших сальмонельозів, кишкових єрсиніозів, дифтерії, скарлатини, коклюшу, менінгококової інфекції, золотистий стафілокок, мультирезистентний стафілокок (Staphylococcus aureus - MRSA), ентерогеморагічну кишкову паличку (Escherichia coli - EHEC), синьогнойну паличку (Pseudomonas aeruginosa) та інші антибіотикорезистентні бактерії);
- вірусів (включаючи ВІЛ (СНІД), віруси гепатитів, кору, епідемічного паротиту, герпесу, грипу, парагрипу, «пташиного грипу» (Avian influenza - A(H5Nl)), «свинячого грипу» (Swineinfluenza - A(HlNl)), «атипової пневмонії» (SARS), Коксаки, ECHO, адено-, вакцинія-, ентеро-, корона-, поро-, патова-, поліс-, поліома-, рино-, рота-, хата-, респіраторно- интиціальні віруси, цитомегалії тощо);
- збудників внутрішньолікарняних інфекцій;
- грибів роду Candida, патогенних дерматофітів, трихофітій, пліснявих грибів.
«Ароміл Гідрожель» атестований згідно з Європейськими стандартами EN 1500, EN 1040 щодо бактерицидних властивостей (включаючи кишкову паличку, синьогнойну паличку, мультирезистентний стафілокок), відповідає рекомендаціям Міністерства охорони здоров'я Франції щодо нерозповсюдження вірусу грипу HlNl, атестований згідно з Європейським стандартом EN 1275 щодо фунтіцидних властивостей (включаючи Candida albicans, Aspergillus niger).
1.7. Токсичність та безпечність засобу:
«Ароміл Гідрожель» згідно з ГОСТ 12.1.007-76 за параметрами гострої токсичності належить до IV класу малонебезпечних речовин при введенні в шлунок, нанесенні на шкіру та парентеральному введенні. Пари засобу в насичуючих концентраціях малонебезпечні при інгаляційному впливі, не подразнюють слизові оболонки очей. Засіб не спричиняє місцево-подразнювальної та шкірно-резорбтивної дії при одно- та багаторазовому нанесенні на шкіру. Засіб та його складові речовини не мають сенсибілізуючих, кумулятивних, гонадотропних, ембріотропних, канцерогенних, мутагенних і тератогенних властивостей.
2. ПРИГОТУВАННЯ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ:
2.1. Методика та умови приготування робочих розчинів:
«Ароміл Гідрожель» - готовий до застосування дезінфекційний засіб, що
використовується нерозведеним. Може бути використаний всюди та за будь-яких умов, навіть за відсутності води та раковин для миття. Після застосування не потребує змивання зі шкіри рук, тіла, поверхонь та інших об'єктів дезінфекції. Системи дозування дають змогу відбирати засіб безконтактно. Рекомендується використовувати настінні ліктьові дозатори для запобігання контакту шкіри рук з дозуючою насадкою. Дозатори можуть бути розміщені незалежно від наявності раковин там, де необхідна дезінфекція шкіри рук і тіла, а також поверхонь та інших об'єктів дезінфекції.
3. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБУ З МЕТОЮ ДЕЗІФЕКЦІЇ
3.1. Об'єкти застосування засобу:
«Ароміл Гідрожель» призначений для хірургічної та гігієнічної дезінфекції рук медичного та обслуговуючого персоналу в усіх галузях медицини, вогнищах інфекційних захворювань, умовах надзвичайних ситуацій тощо; дезінфекції шкіри пацієнтів при інвазивних втручаннях; перед- та післяопераційної дезінфекції шкіри пацієнтів; гігієнічної дезінфекції рук персоналу всіх об”єктів, діяльність яких вимагає дотримання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних норм і правил; гігієнічної дезінфекції рук дітей і дорослих у побуті, при перебуванні у закладах різного профілю, на транспорті тощо; дезінфекції ін'єкційного поля населенням у побуті; дезінфекції шкіри та нігтів при процедурах, пов'язаних з пошкодженням шкіри; дезінфекції шкіри при дрібних травмах, інфекціях шкіри бактеріальної та грибкової етіології, а також з метою профілактики грибкових та інших інфекцій; дезінфекції шкіри рук і тіла в інших випадках, коли необхідне вжиття гігієнічних заходів, дотримання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних норм і правил; швидкої дезінфекції поверхонь, виробів медичного призначення, інструментів (стоматологічних, косметологічних тощо), предметів особистої гігієни, надітих на руки рукавичок (гумових, латексних, пластикових) та інших об'єктів в ургентних ситуаціях.
3.2. Методи застосування засобу:
3.2.1. Хірургічна дезінфекція рук медичного та обслуговуючого персоналу в різних галузях медицини, вогнищах інфекційних захворювань, умовах надзвичайних ситуацій тощо спрямована проти резидентної та транзиторної мікрофлори шкіри рук і полягає у наступному:
- перед використанням засобу необхідно вимити кисті рук і передпліччя проточною водою з милом або м'якою емульсією, ретельно змити залишки мила (емульсіі). Стерильну щітку для нігтів використовувати тільки за необхідності, оскільки можливі мікроушкодження шкіри щіткою;
- насухо витерти кисті рук і передпліччя одноразовим паперовим рушником (серветкою) або стерильним марлевим (тканинним) рушником (серветкою);
- y заглиблення сухої долоні відібрати 3 мл засобу (перша порція) за допомогою ліктьового дозуючого пристрою (ліктем натиснути на важіль дозатора);
- тримаючи долоні вище рівня ліктів, рівномірно нанести першу порцію засобу на сухі чисті кисті рук і передпліччя, у т.ч. кистьові та ліктьові суглоби;
- втирати засіб у шкіру кистей рук і передпліччя протягом не менше 1,5 хвилини (двічі по 45 секунд). При цьому відбирати стільки порцій засобу, скільки потрібно, щоб протягом усього часу обробки шкіра була зволожена засобом. На всю процедуру використовувати не менше 6 мл (двічі по 3 мл) засобу;
- останню порцію засобу втирати в шкіру до повного висихання;
- рукавички надягати на руки після повного висихання засобу.
3.2.2. Гігієнічна дезінфекція рук медичного та обслуговуючого персоналу в різних галузях медицини, вогнищах інфекційних захворювань, умовах надзвичайних ситуацій тощо спрямована проти транзиторної мікрофлори шкіри рук. Виконується у випадках, перелічених в першому підпункті п. 1.5 цих Методичних вказівок, крім випадків проведення оперативних втручань і маніпуляцій, що вимагають хірургічної дезінфекції рук. Гігієнічна дезінфекція рук (без видимого забруднення рук) здійснюється без попереднього миття рук і полягає у наступному:
- y заглиблення сухої долоні відібрати 3 мл засобу за допомогою ліктьового дозуючого пристрою (ліктем натиснути на важіль дозатора), помпового дозатора або розпилюючої насадки;
- втирати засіб у шкіру рук до кистьових суглобів протягом 30 секунд або згідно таблиці 1, при цьому протягом усього часу обробки шкіра повинна бути зволожена засобом;
- дочекатися повного висихання засобу на шкірі (без використання допоміжних засобів);
- після дезінфекції руки не мити та не витирати.
Примітка:
При видимому забрудненні рук перед проведенням дезінфекції слід видалити забруднення за допомогою одноразової антисептичної серветки або серветки, змоченої засобом.
Миття рук перед дезінфекцією не проводиться (крім особливих випадків), щоб запобігти перенесенню мікробів через умивальник і бризки води. В особливих випадках (при надмірному забрудненні рук, після контакту з біологічними рідинами, виділеннями, секретами, кров'ю та її деривативами) слід спочатку ополоснути руки проточною водою, потім вимити руки з антимікробним засобом, запобігаючи розбризкуванню води навколо раковини та на одяг, після чого обробити руки засобом за методикою, викладеною вище. При необхідності зону контамінації продезінфікувати, надягти чистий одяг.
Таблиця 1
| Найменування збудника | Експозиція (сек) |
|---|---|
| Вірусі інфекції (у т.ч ВIЛ (СНIД), віруси гепатитів, кору, епідемічного паратиту, герпесу, грипу, поліовіруси тощо) | 15 |
| E.coli (кишкова паличка) | 15 |
| S.aureus (золотистій стафілокок) | 15 |
| P.aeruginosa (синьогнойна паличка) | 45 |
| C.albicans (кандіози) | 45 |
| M.tuberculosis (мікробактерії туберкульозу) | більш 120 |
3.2.3. Дезінфекційна обробка шкіри пацієнтів при інвазивних втручаннях (у т.ч. дезінфекція ін'єкційного поля) полягає у повному зволоженні засобом відповідної ділянки шкіри за допомогою стерильного тампона, змоченого засобом, або метоцом розпилення з наступним висиханням засобу після експозиції. Експозиція при інвазнвних втручаннях становить не менше 15 секунд; при пункціях суглобів, пустот та порожнин тіла пацієнта - не менше 60 секунд. Після дезінфекції оброблену ділянку шкіри не мити та не витирати.
3.2.4. Перед- та післяопераційна дезінфекція шкіри пацієнтів (операційних полів, післяопераційних швів тощо) полягає у повному зволоженні засобом відповідної ділянки шкіри та висиханні засобу після експозиції (якщо не передбачено інше). Експозиція - не менше 15 секунд.
Для передопераційної дезінфекції шкіри необхідно:
- обробити операційне поле за допомогою стерильного тампона, змоченого засобом (спочатку обробити місця запланованого розтину шкіри, потім - прилеглі ділянки шкіри);
- тампон застосовувати 2-3 рази, потім при необхідності замінити;
- накладати хірургічну плівку тільки після висихання засобу з дотриманням експозиції.
Для післяопераційної дезінфекції шкіри необхідно:
- після закриття рани видалити хірургічну плівку;
- шов і прилеглі ділянки шкіри очистити стерильним тампоном, змоченим засобом;
- накласти стерильну пов”язку на зволожену засобом ділянку шкіри.
Для дезінфекції шкіри при знятті швів і переїязуцальних матеріалів:
- перед зняттям операційних швів рясно зволожити шов і прилеглі ділянки шкіри за допомогою стерильного тампона, змоченого засобом;
- після видалення шовного матеріалу очистити та повторно рясно зволожити ділянку шва за допомогою стерильного тампона, змоченого засобом;
- накласти стерильну пов,язку на ділянку шва.
3.2.5. Гігієнічна дезінфекція рук персоналу об'єктів, діяльність яких вимагає дотримання санітарно-гігієнічних, протиспідемічних норм і правил (четвертий підпункт п. 1.5 цих Методичних вказівок); гігієнічна дезінфекція рук дітей і дорослих у побуті, перебуванні у закладах різного профілю, на транспорті тощо (п'ятий і шостий підпункти п. 1.5 цих Методичних вказівок) здійснюється без попереднього миття рук і полягає у наступному:
- y заглиблення сухої долоні відібрати 3 мл засобу за допомогою ліктьового дозуючого пристрою (ліктем натиснути на важіль дозатора), помпового дозатора або розпилюючої насадки;
- втирати засіб у шкіру рук до кистьових суглобів протягом 30 секунд, при цьому протягом усього часу обробки шкіра повинна бути зволожена засобом;
- дочекатися повного висихання засобу на шкірі (без використання допоміжних засобів);
- після дезінфекції руки не мити та не витирати.
Примітка:
При видимому забрудненні рук перед проведенням дезінфекції слід видалити забруднення за допомогою одноразової антисептичної серветки або серветки, змоченої засобом.
3.2.6. Дезінфекція шкіри та нігтів при манікюрі, педикюрі, татуажі, пірсинзі та інших процедурах, пов'язаних із пошкодженням шкіри, полягає у повному зволоженні засобом відповідної ділянки тіла за допомогою стерильного тампона, змоченого засобом, або методом
розпилення з наступним висиханням засобу після експозиції. Експозиція - не менше 15 секунд. Після дезінфекції оброблену ділянку шкіри не мити та не витирати.
При татуажі, пірсинзі та інших процедурах, які передбачають проколювання шкіри, слід спочатку обробити місця запланованого проколювання, потім - прилеглі ділянки шкіри. Змочений засобом тампон застосовувати 2-3 рази, потім при необхідності замінити.
Після пірсингу місця проколювання та прилеглі ділянки шкіри очистити та повторно рясно зволожити за допомогою стерильного тампона, змоченого засобом, або методом розпилення засобу на шкіру.
3.2.7. Дезінфекція шкіри при дрібних травмах, інфекціях шкіри бактеріальної та грибкової етіології, а також з метою профілактики грибкових та інших інфекцій полягає у повному зволоженні засобом відповідної ділянки шкіри за допомогою стерильного тампона,
змоченого засобом, або методом розпилення з наступним висиханням засобу. Після дезінфекції оброблену ділянку шкіри не мити та не витирати.
3.2.8. Дезінфекція шкіри рук і тіла в інших випадках, коли необхідне вжиття гігієнічних
заходів, дотримання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних норм і правил, виконується одним із методів, викладених вище (залежно від об'єкту, мети та умов проведення дезінфекції).
3.2.9. Швидка дезінфекція поверхонь, виробів медичного призначення нескладної конфігурації (з металу, скла, гуми, пластмас), інструментів (стоматологічних, косметологічних тощо), предметів особистої гігієни та інших об'єктів в ургентних ситуаціях полягає у протиранні або зрошенні поверхонь засобом з дотриманням експозиції згідно таблиці 2. При цьому потрібно відслідковувати, щоб уся поверхня об'єкту була зволожена засобом протягом експозиції. При протиранні, залежно від розміру та конфігурації об'єкту обробки, використовувати одну або декілька серветок, змочених засобом. Однією серветкою користуватися до того часу, поки вона зволожує оброблювану поверхню.
3.2.10. Швидка дезінфекція надітих на руки рукавичок (гумових, латексних, пластикових) полягає у протиранні зовнішньої поверхні рукавичок стерильним ватним або марлевим тампоном (серветкою), рясно змоченим засобом із розрахунку не менше 3 мл засобу на тампон для обробки однієї пари рукавичок. Експозиція - не менше 20 секунд. Після експозиції дочекатися повного висихання засобу на поверхні рукавичок (без використання допоміжних засобів).
Таблиця 2
| Найменування збудника | Експозиція (сек) | |
| без білкового забруднення об'єктів обробки |
при наявності білкового забруднення об'єктів обробки (у т.ч. кров'ю) |
|
| Вірусі інфекції (у т.ч ВIЛ (СНIД), віруси гепатитів, кору, епідемічного паратиту, герпесу, грипу, поліовіруси тощо) | 15 | 15 |
| E.coli (кишкова паличка) | 30 | 45 |
| S.aureus (золотистій стафілокок) | 30 | 45 |
| P.aeruginosa (синьогнойна паличка) | 30 | 45 |
| C.albicans (кандіози) | 30 | 45 |
| M.tuberculosis (мікробактерії туберкульозу) | більш 120 | більш 180 |
4. ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ ПРИ РОБОТІ ІЗ ЗАСОБОМ
4.1. Загальні застережні заходи при роботі із засобом:
- Засіб призначений тільки для зовнішнього застосування.
- Не застосовувати для обробки слизових оболонок, не допускати попадання засобу в очі та до шлунку.
- Не застосовувати до поверхонь та інших об'єктів з матеріалів, нестійких до дії спирту.
- Під час роботи із засобом забороняється курити, пити, вживати їжу.
- Запобігати контакту з відкритим полум'ям, не застосовувати поблизу джерел загоряння.
4.2. Застережні заходи в умовах застосування засобу для обробки окремих об'єктів:
Не потрібні.
4.3. Необхідні засоби індивідуального захисту при роботі із засобом:
Не потребується використання засобів захисту шкіри, органів дихання та очей.
4.4. Методи утилізації засобу:
Засіб повністю випаровується з поверхні шкіри, тому відпрацьованого засобу немає.
Засіб з вичерпаним терміном придатності або некондиційний внаслідок порушення умов зберігання передається на договірних умовах спеціалізованим організаціям або постачальнику для переробки чи утилізації. При випадковому розливанні великої кількості засобу забезпечити інтенсивне провітрювання приміщення. Пролитий засіб зібрати негорючим абсорбуючим матеріалом (піском, землею, силікагелем тощо). Очищену поверхню промити водою. При випадковому розливанні невеликої кількості засобу можна розвести його великою кількістю води та змити.
5. ОЗНАКИ ГОСТРОГО ОТРУЄННЯ. ЗАХОДИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ОТРУЄННІ
5.1. Ознаки гострого отруєння:
Не відмічено.
5.2. Заходи першої допомоги при попаданні засобу на шкіру:
Не потребуються, оскільки засіб призначений саме для обробки шкіри.
5.3. Заходи першої допомоги при подразненні органів дихання:
При подразненні органів дихання (наприклад, при розливанні великої кількості засобу) вивести постраждалого на свіже повітря або в інше приміщення, забезпечити спокій, звільнити від тісного одягу. За потреби прополоскати носоглотку водою, дати тепле питво (молоко або воду).
5.4. Заходи першої допомоги при попаданні засобу в очі:
При випадковому попаданні засобу в очі промити їх великою кількістю проточної води. Запотреби закапати 20-30%-ний розчин сульфацилу натрію. При необхідності звернутись до лікаря.
5.5. Заходи першої допомоги при попаданні засобу до шлунку:
При випадковому попаданні засобу до шлунку прополоскати ротову порожнину водою, випити кілька склянок теплої води з 10-20 подрібненими таблетками активованого вугілля. He викликати блювання! При необхідності звернутися до лікаря.
6. ПАКУВАННЯ. ТРАНСПОРТУВАННЯ. ЗБЕРІГАННЯ
6.1. Пакування засобу:
Засіб випускається у пластикових ємностях (флаконах, пляшках, каністрах тощо) об'ємом від 50 мл до 20 л. Може постачатися у комплекті з ліктьовими або помповими дозаторами, диспенсерами, розпилювачами, іншими дозуючими пристроями. Асортимент упаковки та розфасовки засобу може бути змінений або доповнений.
6.2. Умови транспортування засобу:
Транспортування засобу здійснюють усіма видами транспорту (автомобільним, залізничним, водним, авіаційним) згідно з правилами перевезення відповідної категорії вантажів.
6.3. Умови зберігання засобу:
Засіб зберігають у щільно закритій упаковці виробника, у критих сухих приміщеннях, подалі від джерел відкритого вогню та тепла, окремо від легкозаймистих речовин, у захищених від прямого сонячного світла, недоступних для дітей та загального користування місцях. Засіб не змінює своїх властивостей при мінусовій температурі.
Наявність осаду не впливає на якісні властивості засобу.
6.4. Гарантійний термін зберігання засобу:
Гарантійний термін зберігання засобу - 3 роки від дати виготовлення.
7. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗАСОБУ
7.1. «Ароміл Гідрожель» (рідина) контролюють за показниками згідно таблиці 3.
Таблиця 3
| № | Найменування показника | Норма |
|---|---|---|
| 1 | Зовнішній вигляд та запах | безбарвна прозора рідина із запахом спирту |
| 2 | Показник pH при 20 С | 8,0-8,5 |
| 3 | Відносна густина при 20 С | 0,86-0,885 г/см3 |
| 4 | Масова частка етилового спирту | 675-700 г/кг |
| 5 | Масова частка ізопропилового спирта | 10-25 г/кг |
| 6 | Масова часка 2-феноксіутанолу | 0,5-25 г/кг |
7.2. Визначення зовнішнього вигляду:
зовнішній вигляд визначають візуально. Досліджуваним засобом наповнюють на 2/3 широкогорлу колбу місткістю 250 см3 з прозорого скла з поліетиленовою пробкою і розглядають вміст колби при кімнатній температурі при штучному або розсіяному сонячному світлі. Прозорість розчину визначають, розглядаючи його на чорному фоні. Засіб витримує випробування, якшо являє собою безбарвну прозору рідину.
7.3. Визначення запаху: запах визначають органолептично.
Приблизно 5 см3 засобу наносять на горизонтальну скляну поверхню та визначають його запах. Засіб витримує випробування, якщо має легкий або помірний запах спирту.
7.4. Визначення показника рН: випробування проводять потенціометричним методом з використанням скляного рН-електроду. Засіб витримує випробування, якщо рН при 20°C знаходиться в межах 8,0-8,5.
7.5. Визначення відносної густини: визначення провоцять на вібраційному денсиметрі. Засіб витримує випробування, якщо значення відносної густини при 20°C знаходиться в межах 0,860-0,885 г/см3.
7.6. Визначення вмісту етилового спирту: визначення масової частки етилового спирту у дезінфекційному засобі «Ароміл Гідрожель» здійснюють методом газорідинної хроматографії (GC) B діапазоні значень від 400 до 800 г/кг, з відносною розширеною
невизначеністю U=15% при коефіцієнті покриття k=2.
7.6.1. Засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої:
- газовий хроматограф НР 6890 Plus 3 полум'яно іонізаційним детектором, обладнаний автоматичним пристроєм для введення статичної парової фази НР 7694 Headspace Sampler;
- колонка капілярна аналітична PIP-624 (part N219091V-413, довжина 30 M, внутрішній діаметр 0,32 MM, товщина плівки нерухомої фази 1,8 мкм);
- ваги аналітичні 2-го класу точності з максимальним навантаженням 200 г і ціною поділки 0,1 мг за ГОСТ 24104;
- циліндр 1-50, 1-500 за ГОСТ 1770-74Е;
- колби мірні з пробками 2-200-2, 2-100-1, 2-50-1, 2-25-2, 2-1000-2 за ГОСТ 1770-74Е;
- піпетки с однією поділкою 2-2-5, 2-2-10, 2-2-25, 2-2-50 за ГОСТ 29169-91;
- дозатор змінного об'єму 0,5-2,5 см3 (кат. N94910 000.077);
- піпетки градуйовані 1-2-2-1, 1-2-2-2, 1-2-2-5, 1-2-2-10 за ГОСТ 29227-91;
- скляні флакони з гвинтовими кришками з силіконовим ущільнювачем;
- склянка з брунатного скла місткістю 1,0 дм3;
- апарат для струшування;
- термостат рідинний t=20+-1 C за чинним НД;
- флакони місткістю 20 см3 для автоматичного пристрою введення статичної парової фази (кат. N25 182-0839);
- ковпачки для закупорювання флаконів 3 силіконовим ущільнювачем (кат. N25183-4479);
- обжимний інструмент для закупорювання флаконів (кат. N29301-0720);
- холодильник побутовий за чинним нормативним документом.
7.6.2. Реактиви та матеріали:
- спирт етиловий (SIGMA-ALDRICH CAS N964-17-5, кат. N232205);
- ацетальдегід (SIGMA-ALDRICH CAS N275-07-0, кат. N200070 Fluka);
- ацетон х.ч. за ТУ 6-09-1707-77;
- ізопропиловий спирт (SIGMA-ALDRICH CAS N967-63-0, кат. N2278475);
- метанол (SIGMA-ALDRICH CAS N967-56-1, кат. N2322415);
- NaCl х.ч. за ГОСТ 4233-77;
- н-пропіловий спирт (SIGMA-ALDRICH CAS N271-23-8, кат. N2402893);
- ізобугиловий спирт (SIGMA-ALDRICH CAS N275-65-0, кат. N919460);
- мідь сірчанокисла ч.д.а. за ГОСТ 4165-78;
- дистильована вода за ДСТУ ISO 3696-2003;
- гелій марки «А» ТУ У 14299304-002;
- азот особливої чистоти за ГОСТ 9293-74;
- водень марки «А» за ГОСТ 3022-80;
- повітря 0 класу забрудненості за ГОСТ 17433-80.
Всі особливо чисті речовини повинні мати паспорт або сертифікат, в якому зазначено вміст основної речовини.
Допускається застосовувати засоби вимірювальної техніки, допоміжні пристрої, реактиви та матеріали з технічними і метрологічними характеристиками не гірше вказаних.
7.6.3. Метод виконання вимірювань:
Принцип методу полягає у переводі летких компонентів, у т.ч. етилового спирту з розчину у парову фазу, її введення до хроматографу, розділення суміші на капілярній колонці з подальшою реєстрацією сигналу на полум'яно-іонізаційному детекторі.
Етиловий спирт та інші леткі органічні сполуки визначаються в розведеному розчині продукту, що випробовується, за допомогою газової хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором.
Підготовлену пробу зразку, робочі розчини сумішей, суміш для перевірки часу утримання нагрівають у закупореному флаконі. Це дозволяє врівноважити вміст летких компонентів, присутніх у рідині та у паровій фазі. Частину рівноважної проби пари вводять в колонку газового хроматографа.
Масова частка етилового спирту обчислюється за методом внутрішнього стандарту, за залежністю відношення площ хроматографічних піків етилового спирту та внутрішнього стандарту (н-пропанолу) від масової частки етилового спирту в розчині.
7.6.4. Умови виконання вимірювань:
- температура повітря в приміщенні - від 18 °C до 24 °C;
- відносна вологість повітря (при температурі 25 °C) - He більше 80%;
- атмосферний тиск - від 84,0 до 106,7 кПа (від 630 до 800 мм рт. ст.);
- напруга в електричній мережі змінного струму — 220+-20 B;
- частота електричного струму в мережі — 50+-1 Гц.
7.6.5. Приготщання робочих розчинів сумішей для градування хроматоррафу Робочі розчини сумішей етилового спирту готують гравиметрично в мірних колбах з пробками. Маси наважок (за умови використання абсолютного етилового спирту), об,єми мірних колб та масові концентрації розчинів, що готуються, наведені в таблиці 4. При використанні етилового спирту з масовою часткою менше 99% масу наважок необхідно скоригувати, враховуючи його реальний вміст.
Таблиця 4
| Холостий розчин | Суміш A | Суміш B | Суміш C | Суміш D | Суміш E | Суміш F | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Концентрація, г/дм3 | 0,0 | 0,4 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,65 |
| Маса наважки етилового спирту, г | 0,4 +-0,004 |
0,5 +-0,005 |
0,6 +-0,006 |
0,14 +-0,014 |
0,8 +-0,008 |
0,65 +-0,007 |
|
| Об'єм колби, дм3 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
Суміш D готують в мірній колбі місткістю 200см3 , оскільки ця суміш використовується додатково в якості контрольного зразка. Маркують мірні колби відповідної до табл. 4 місткості для кожного з наступних розчинів: холостий розчин; робочі розчини сумішей етилового спирту (A-F). B ряд мірних колб за допомогою дозатору змінного об”єму додають відповідну до маркування кількість етилового спирту та приблизно 40 см3 дистильованої води, закривають пробкою та перемішують до повного розчинення. Витримують у термостаті при t=20 +-0.1 °C протягом 20 хвилин. Доводять до поділки дистильованою водою, закривають пробкою та ретельно перемішують.
Переносять розчини у флакони з гвинтовими кришками з силіконовим ущільнювачем та наносять відповідне маркування.
Холостий розчин готують з тієї ж дистильованої води, яку застосовували при приготуванні стандартних розчинів.
Термін придатності розчинів - 3 місяці за умови зберігання у холодильнику при температурі від +4 до +10 °C.
7.6.6. Притування розчину внутрішнього стандарту:
У мірну колбу місткістю 1,0 дм3, що містить приблизно 300 см3 дистильованої води, переносять кількісно попередньо зважені 20,0+-0,01г натрію хлористого, 0,5+-0,01 г міді сульфату, 3,5+-0,01 г н-пропілового спирту, 0,75+-0,01 г ізобутилового спирту. Колбу закривають пробкою та ретельно перемішують до повного розчинення твердих речовин. Витримують у термостаті при t 20+-l °C протягом 20 хвилин. Доводять до поділки дистильованою водою, закривають пробкою та ретельно перемішують.
Переносять розчин до склянки зі скла брунатного кольору місткістю 1,0 дм3 та наносять на склянку відповідне маркування.
Термін придатності розчину - 1 рік за умови зберігання у холодильнику при температурі від +4 до +10 °C.
7.6.7. Пригощання розчину суміші для перевірки часу утримання:
У мірну колбу місткістю 100 смз, що містить невелику кількість дистильованої води, додають за допомоги піпеток 0,06+-0,01г ацетальдегіду, 0,12+-0,01 г метилового спирту, 0,06+-0,01г ацетону, 0,08+-0,01г ізопропілового спирту. Доводять до поділки дистильованою водою, закривають пробкою та ретельно перемішують.
Переносять розчин у скляний флакон з гвинтовим ковпачком з силіконовим ущільнювачем та наносять відповідне маркування.
Термін придатності розчину - 1 рік за умови зберігання у холодильнику при температурі від +4 до +10 °C.
7.6.8. Підготовка до хроматографування:
Всі засоби вимірювання та допоміжні пристрої готують до роботи згідно з настановами з експлуатації.
7.6.9. Побудова градуйовальної залежності відношення площ хроматографічних піків етилового спирту та в внутрішнього стандарту.(н-пропілового спирту) від масової концентрації етилового спирту в розчині:
Перед початком роботи з робочими розчинами сумішей для градуювання хроматографу, розчином суміші для перевірки часу утримання та розчином внутрішнього стандарту необхідно дати їм можливість дійти до кімнатної температури (приблизно 30 хвилин).
Маркують по одному флакону місткістю 20 см3 автоматичного пристрою введення статичної парової фази для кожного з наступних розчинів:
- холостий розчин;
- розчин суміші для перевірки часу утримання;
- кожен з п'яти робочих розчинів сумішей етилового спирту (А-Е);
- розчин Суміші F для контролю похибки вимірювань масової частки етилового спирту у двох примірниках;
- необхідну кількість контрольних зразків для перевірки калібрування.
В якості контрольних зразків використовують Суміш D, яка аналізується у двох примірниках після кожного 10-го флакону та в кінці кожної послідовності вимірювань. До кожного флакону 3 послідовності за допомогою піпетки додають по 1,0 см3 розчину
внутрішнього стандарту. До кожного флакону з послідовності за допомогою піпетки додають по 0,5 см3 розчину, що
відповідає маркуванню на флаконі.
За допомогою обжимного інструменту закупорюють флакони ковпачками з силіконовим
ущільнювачем.
Програмують хроматографічну систему для вимірювань згідно з додатками А і Б. Виконують хроматографування послідовності згідно з підпунктом 7.6.11. Черговість розташування градуювальних розчинів - від меншої масової концентрації до більшої. Градуювальну характеристику встановлюють за 5-ма значеннями масової концентрації етилового спирту. Кожна точка градуювальної характеристики - це середнє арифметичне двох результатів спостережень. Розрахунок градуювальної характеристики, яка описує залежність площі хроматографічного піку від масової концентрації, виконують методом найменших квадратів.
Градуювальну характеристику визнають задовільною, якщо коефіцієнт кореляції задовольняє умові r>=20,99. Якщо отримане значення коефіцієнта кореляції r=<0,99, то градуювальну характеристику вважають незадовільною, знаходять причину та усувають її, після чого повторюють процедуру побудови градуювальної характеристики.
Градуювальну характеристику встановлюють не рідше одного разу на 3 місяці.
7.6.10. Підготовка проби до аналізу:
З аналітичної проби - зразка засобу - відбирають 1,0+-0,01г в мірну колбу з пробкою місткістю 100 см3. Додають приблизно 40 см3 дистильованої води, закривають пробкою та перемішують до повного розчинення. Витримують у термостаті при t 20+-0,1 °C протягом 20 хвилин. Доведять до поділки дистильованою водою, закривають пробкою та зретельно перемішують.
Підготовляють скляний флакон місткістю 20 см та ковпачок для закупорювання флакону, додають у флакон 1,0 см3 розчину внутрішнього стандарту, 0,5 см3 розведеного розчину засобу, що випробується, та закупорюють флакон.
Аналогічно підготовляють паралельну пробу. Підготовані проби придатні для вимірювань протягом 2-х діб, за умови їх зберігання при кімнатній температурі.
7.6.11. Виконання вимірювань:
Розташовують флакони з пробами в автоматичному пристрої введення статичної парової фази НР 7694 Headspace Sampler y наступній послідовності:
- холостий розчин;
- розчин суміші для перевірки часу утримання;
- п'ять градуювальних розчинів.
Черговість розташування градуювальних розчинів - від меншої масової концентрації до більшої. Контрольний зразок для контролю похибки (Суміш F) необхідно вимірювати у двох примірниках після проведення градуювання. Середнє арифметичне цих двох повторів повинно бути в межах +-15% значення масової частки етилового спирту, атестованого за процедурою готування. Якшо ця умова не виконується, то необхідно повторити процедуру контролю похибки вимірювань. Якщо результати повторного контролю похибки вимірювань масової частки етилового спирту незадовільні, то виконання вимірювань припиняють. 3'ясовують та усувають причини, що призвели до незадовільних результатів.
Контрольний зразок для перевірки калібрування (Суміш D) аналізується у двох примірниках після кожної 10-ї проби та в кінці кожної послідовності. Середнє арифметичне цих двох повторів повинно бути в межах +-10% значення масової частки етилового спирту, атестованого за процедурою готування. Якщо ця умова не виконується, то всі вимірювання після останнього прийнятного контрольного зразка необхідно повторити.
Bci зразки засобу необхідно вимірювати у двох примірниках. Результати вимірювань двох примірників повинні бути в межах +-10% середнього значення результатів вимірювань цього зразка. Якщо ця умова не виконується, то вимірювання необхідно повторити (для двох зразків засобу), і результати двох нових вимірювань повинні бути в межах +-10% середнього значення результатхв цього зразка.
Виконують хроматографування підготовленої послідовності. Ідентифікацію піку етилового спирту на хроматограмі здійснюють за часом утримування за таблицею, яка зберігається у хроматографічній системі.
Виконують розрахунок масової концентрації етилового спирту в розчині підготовленої проби за градуювальним графіком. Масову концентрацію етилового спирту в розчині (рі, г/дмз) розраховують за формулою:
pi=(Si*Ki*Mст)*100/Sст*Мп
де
Sі- площа піку етилового спирту;
Мст - маса доданого внутрішнього стандарту, г;
Мп - маса проби, г;
Sст - площа піку внутрішнього стандарту;
Кі - калібрувальний коефіцієнт.
Результат спостереження масової концентрації етилового спирту (рі, г/дм3), де і - номер спостереження (і=1;2), 3 точністю до третьої значущої цифри записують у робочий журнал.
Розраховують масову частку етилового спирту (wi, г/кг) за формулою:
wi=(pi*j*100)/m
де:
wi - масова частка етилового спирту, г/кг;
рі - концентрація, визначена за градуювальним графіком або за першою формулою, г/дмз;
j - перевідний коефіцієнт, j = 1 дм3;
m - наважка проби, кг.
Результат обчислень з точністю до третьої значущої цифри записують у робочий журнал.
7.6.12. Обробка та оформлення результатів вимірювань:
За результат вимірювань масової частки етилового спирту (w, г/кг) приймають середнє значення визначень масової частки етилового спирту у двох паралельних пробах для довірчої ймовірності Р=0,95, яке обчислюють за формулою:
w=(w1+w2)/2
де:
w1, w2 - результати визначень масової частки етилового спирту у двох паралельних пробах, г/кг.
Результат вимірювань масової частки етилового спирту у засобі, що випробується, представляють у вигляді:
w = Значення, г/кг; U=15%; k=2.
Результати вимірювань оформлюють у вигляді протоколу, який засвідчують підписом
особи, що виконувала вимірювання, та підписами інших уповноважених осіб згідно процедур, передбачених у лабораторії, де проводилися вимірювання.
7.6.13. контроль похибки результатів вимірювань:
Контроль збіжності вимірювань:
Контроль збіжності визначень масової частки етилового спирту виконують при кожному виконанні вимірювань масової концентрації етилового спирту. Розходження визначень масової частки етилового спирту в контрольній пробі визнають задовільним, якщо виконується умова:
|w1-w2|<=0,1*(w1+w2)
де:
w1, w2 - значення визначень масової частки етилового спирту у двох паралельних пробах, г/кг.
Якщо результати контролю збіжності визначень масової частки етилового спирту у пробі незадовільні, то виконання вимірювань необхідно повторити. Якщо результати повторного контролю збіжності визначень в пробі незадовільні, то виконання вимірювань припиняють. 3'ясовують та усувають причини, що призвели до отримання незадовільних результатів.
Контроль похибки вимірювань:
Контроль похибки вимірювань масової частки етилового спирту в пробі засобу, що досліджується, виконують за результатами вимірювань контрольної Суміші F. Виконання вимірювань масової частки етилового спирту контрольної Суміші F необхідно проводити: перед початком випробувань; при незадовільних результатах контролю збіжності визначень; при зміні реактивів, робочих розчинів або обладнання.
Виконують вимірювання контрольної Суміші F згідно з підпунктом 7.6.11 (абзац третій) та розраховують масову концентрацію етилового спирту (pk, г/дм3 ) за формулою:
pk=(p1+p2)/2
де:
pk - масова концентрація етилового спирту, г/дм3
p1, р2; - значення визначень масової концентрації етилового спирту у двох паралельних пробах, г/дм3
Результат обчислень з точністю до третьої значущої цифри записують у робочий журнал. Результат контролю похибки вимірювань визнають задовільним, якщо виконується умова:
|pk-p0|<=0,15*p0
де:
pk - результат вимірювань масової концентрації етилового спирту в контрольному розчині,г/дм3
р0 - значення масової концентрації етилового спирту в контрольному розчині, г/дм3
Якщо результати контролю похибки вимірювань масової частки етилового спирту
незадовільні, то необхідно повторити процедуру контролю похибки вимірювань. Якщо результати повторного контролю похибки вимірювань незадовільні, то виконання вимірювань припиняють. З'ясовують та усувають причини, що призвели до отримання незадовільних результатів.
Додаток А
Параметри налаштування газового хроматографу:
- газ-носій: гелій марки «А» ТУ У 14299304-002;
- газ для обдування детектора: азот особливої чистоти за ГОСТ 9293-74;
- температура детектора: 300 °C;
- тиск в лінії допоміжного виходу (наддування флакону): 24,0 psi.
Програма термостату колонки:
- початкова температура термостату колонки: 40 C;
- час утримання начальної температури: 4 хв.;
- швидкість підйому температури термостату 1: 10 С/хв.;
- кінцева температура 1: 100 °C;
- час утримання кінцевої температури 1: 3 хв.;
- швидкість підйому температури термостату 2: 50С/хв.;
- кінцева температура 2: 240 C;
- час утримання кінцевої температури: 3 хв.
Задній інжектор:
- режим роботи: поділ потоку у відношенні 55:1;
- температура інжектора: 120°C;
- режим економії газу: вкл.;
- час включення режиму економії газу: 2 хв.
Колонка:
- об'ємна витрата газу через колонку: 1,7 смз/хв.;
- режим регулювання потоку: постійний потік.
Додаток Б
Параметри налаштущання автоматичного пристрою для введення статичної парової фази:
- температура термостату: 75 °C;
- температура крану перемикання та петлі для дозування: 100 °C;
- температура передавальної лінії: 110 °C;
- час циклу хроматографу: 26,5 хв.;
- час термостатування: 25 хв.;
- час застосування тиску наддування флакону: 0,20 хв.;
- час заповнення петлі для дозування: 0,20 хв.;
- час врівноваження тиску в петлі для дозування: 0,05 хв.;
- час введення проби: 1,00 хв.;
- режим струшування: слабкий.
7.7. Визначення вмісту ізопропилового спирту: визначення масової частки ізопропилового спирту базується на методі газової хроматографії.
7.7.1. Апаратура, реактиви, допоміжні матеріали:
- аналітичний газовий хроматограф з плазмово-іонізаційним детектором і стандартною колонкою ТОО х 0,3 см;
- ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200г;
- мікрошприц об'ємом 10 мкл;
- колби мірні ємністю 50см3, 250см3
- піпетки об'ємом 2см3;
- ізопропіловий спирт х.ч. - аналітичний стандарт;
- ізобутанол х.ч.;
- адсорбент - полісорб - 1 (0,10-0,25 MM);
- азот газоподібний;
- вода дистильована;
- водень газоподібний;
- повітря, стиснене в балоні або від компресора.
7.7.2. Пригощання основного розчину для градуювання хроматографу:
В мірну колбу ємністю 50 см3 дозують близько 0,35 г ізопропилового спирту, зваженого з аналітичною точністю, об'єм доводять до мітки водою та зважують, від результатів віднімають масову частку спирту в приготованому основному градуйованому розчині.
7.7.3. Пригощання робочого градуювального розчину:
В мірну колбу ємністю 50 см3 дозують 2 см3 основного градуйованого розчину ізопропилового спирту, об'єм доводять до мітки водою та перемішують. Вираховують масову частку спирту в робочому градуйованому розчині з урахуванням розбавлення. 2см3 робочого градуйованого розчину вводять в хроматограф і з отриманих хроматограм визначають час утримання та площу хроматографічного піку спирту в робочому градуйованому розчині.
7.7.4. Умови роботи хроматографа:
- об'ємні витрати, смЗ/хв.: азот - 40, водень - 30, повітря - 300;
- температура, C: колонки - 100, випарювача - 200, детектора - 220;
- об'єм введеної дози - 2 мкл;
- порядок виходу: ізопропанол, пропанол.
7.7.5. Виконання вимірювань:
В колбу ємністю 50см3 дозують 0,5см3 засобу, доводять водою до мітки, після перемішування розчин хроматографують. 3 отриманих хроматограм визначають площу хроматографічного піку спирту в досліджуваному розчині.
7.7.6. Обробка результатів вимірювань:
Масову частку ізопропилового спирту (Х, %) розраховують за формулою:
X=S*Ccr/Scr
де:
S - площа хроматографічного піку ізопропилового спирту в досліджуваному розчині;
Scr - площа хроматографічного піку ізопропилового спирту в робочому градуйованому розчині;
Ссг - масова частка ізопропилового спирту в робочому градуйованому розчині.
Розчин досліджуваної проби вводять не менше трьох разів. За результат вимірювань приймають середнє значення. Припускається сумарна похибка результатів вимірювань+-12%.
7.8. Визначення масової частки 2-феноксіетанолу: масову частку 2-феноксіетанолу визначають методом газорідинної хроматографії із застосуванням внутрішнього еталону.
7.8.1. Апаратура, реактиви, допоміжні матеріали:
- аналітичний газовий хроматограф з плазмово-іонізаційним детектором і стандартною колонкою ТОО х 0,3 см;
- ваги лабораторні загального призначення 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г;
- мікрошприц об'ємом 10 мкл;
- колби мірні ємністю 100 см3 , 250 см3;
- піпетки об'ємом 2 см3;
- етиловий спирт х.ч. - аналітичний стандарт;
- речовина-еталон - 1-тетрадеканол (спирт тетрадециловий);
- 2-феноксіетанол;
- адсорбент - полісорб - 1 (0,10-О,25 мм);
- азот газоподібний;
- вода дистильована;
- водень газоподібний;
- повітря, стиснене в балоні або від компресора.
7.8.2. Приготування розчину тетрадецилового спирту:
2 г тетрадецилового спирту дозують в мірну колбу ємністю 100 см3 , об'єм доводять етиловим спиртом до мітки.
7.8.3. Приготування градуювальних розчинів:
Градуювальні розчини готують при температурі навколишнього повітря 18-20 C. Готують три градуювальних розчини. В зважену колбу з пришліфованою пробкою наливають 8см3 води та знову зважують, дозують 2-феноксіетанол згідно таблиці 5 і знову зважують. Потім в колбу додають 5 см3 розчину тетрадецилового спирту та 8 см3 етилового спирту. Розчини ретельно перемішують.
Таблиця 5
| Порядковий номер градувального розчину | 1 | 2 | 3 |
| Маса 2-феноксіетанолу в градуювальному розчині, г | 0,1 | 0,12 | 0,14 |
7.8.4. Виконання вимірювань:
В колбі з пришліфованою пробкою зважують 9,5-10,5 г проби, що аналізується. Результати зважування записують з точністю до четвертого десятинного знаку. Вираховують масу наважки проби (М, г). Додають 5см3 розчину теградецилового спирту, закривають пробкою, ретельно перемішують і хроматографують. Для отримання кінцевого результату вимірювань необхідно провести вищенаведену операцію з трьома наважками проби, що аналізується. Вимірювання виконують при режимних параметрах згідно таблиці 6.
Таблиця 6
| Найменування умов і параметрів хроматографування | Хроматографування на насадковій колонці |
| Температура термостату колонок | 140+-3 С |
| Температура випарника (інжектора) | 250 С |
| Температура детектора | 190 С |
| Швидкість потоку газа-носия | 70 см3/хв. |
| Витрата повітря | 300+-20 см3/хв. |
| Витради водню | 30+-3 см3/хв. |
| Об'єм проби, що вводиться | 1,0 мм3 |
| Швидкість діаграмної стрічки | 240 мм/год |
7.8.5. Обробка результатів:
Масову частку 2-феноксіетанолу (Хі, %) у пробі для кожного і-го визначення вираховують з точністю до третього десятинного знаку за формулою:
Xi=(K*S*mcr*100)/(Scr*M)
де:
S тa Scr - площа піку 2-феноксіетанола та речовини-еталона в наважці;
і - номер наважки;
М - Maca наважки проби, г.
Отримані три значення масової частки речовини, що визначається, усереднюють, вираховують Х та перевіряють прийнятність одиничних результатів вимірювань. Результат контролю визнається задовільним при виконанні (для Р=0,95) умов:
100*(Xi(max)-Xi(min))/X <=15
де:
Хі(max) - максимальне значення масової частки 2-феноксіетанолу,
Хі(min) - мінімальне значення масової частки 2-феноксіетанолу,
Результат вимірювань представляють у вигляді:
(X+-U)%, k=2.
Розширена невизначеність вимірювань (при коефіцієнті охоплювання k=2): U=0,10 X, % де Х - масова частка 2-феноксіетанолу, %. Наведена невизначеність вимірювань відповідає межам відносної похибки +-10% при довірчій імовірності Р=0,95. Значення Х та U вказують з двома знаками після коми.
